Мистецтвознавчі записки
ISSN 2226-2180
Стаття Том 23, №1, 2023

Українські відлуння в піснях Ф.Шопена

Ціньцінь Ін
Отримано 20.06.2023 Доопрацьовано 10.08.2023 Прийнято 03.09.2023 Сторінки 169–174 497 Переглядів

Анотація

Метою даного дослідження виступає визначення українського-литовського стрижня бідермаєрівських ліній спадщини Ф. Шопена з фокусуванням уваги на його Піснях, що об’єктивно представили суттєву складову надбань його композиторського генію. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід асаф’євської школи в Україні і в Китаї, що концентрує увагу на спільності генези музичної і мовленнєвої культури людини і отримало розвиток у працях провідних вчених України, у тому числі в роботах Д. Андросової, Л. Горелік, О. Маркової, О. Муравської, китайських науковців Лю Бінцяна, Ма Вей та багатьох інших спеціалістів. Наукова новизна роботи проявляється в оригінальності ракурсу пізнання спадщини Ф. Шопена в органіці спирання останнього на українські і литовські джерела в руслі «литовщини» А. Міцкевича, а також тим, що вперше представлений музикознавчий аналіз символіки-семантики Пісень композитора, які він писав з 1829 по 1847 роки, тобто на протязі усього творчого життя. Висновки. Пісні Ф. Шопена заявляють суттєву сторону втілення «думності» (за І. Белзою) шопенівської спадщини, оскільки тут реалізується той високохудожній європейський «провінціалізм», що веде через відкриття Я. Ленца та М. Гоголя до веризму як могутнього напряму європейського і світового мистецтва. Литовсько-українські складові «сарматизму», що живив творчі відкриття оточення Ф. Шопена в особах А. Міцкевича, С. Витвицького, Б. Залеського та інших митців, просували самостійні лінії мистецьких розробок композитора. Вони відрізнялися як від його бідермаєрівського виконавства і культури Мазурок, так і від романтичного-протосимволістського здобутку, що займає панівне місце у крупних формах композитора. Пісні Ф. Шопена складають недооцінену і самим автором, і мистецтвознавцями проромантичного нахилу лінію творчих пошуків, що стоять в напрямі реалістично-веристських засад, - останні були, судячи з усього, несподіваними і для самого автора, що не наважувався друкувати при житті мініатюри, які писав на протязі усього життя

Показати повну анотацію

Ключові слова

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Ying, Q. (2023). Ukrainian echoes in F. Chopin's songs. Notes on Art Criticism, 23(1), 169-174. https://doi.org/10.32461/2226-2180.43.2023.286856

Використані джерела

Показати всі джерела

[1] Androsova, D.V. (2014). Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Odessa: Astroprint.

[2] Belza, I. (1968). Chopin. Moscow: Nauka.

[3] Demska-Trenbach, M. (2020). At the crossroads of European culture. Aesthetic ideas and passions of Ludomyr Mikhail Rogovsky. In Transformation of musical education and culture: Tradition and modernity. Problems of generations and their cultural and artistic embodiments. Materials of the international scientific and creative internet conference (pp. 81-90). Odesa: Astroprint.

[4] Zаlessкі, B. (2023). Retrieved from granat.wiki/enc/z/zalesskiybogdan.

[5] Liu, B. (2014). Music-history parallels of the development of the art to China and Europe. Odessa: Astroprint.

[6] Markova, E. (2012). The problem of music culturology. Odessa: Astroprint.

[7] Podobas, I. (2013). Mazurkas by Chopin in context of Warshawa biedermeier. (Candidate dissertation, Odesa, Odessa National musical academy name after A.V.Nezhdanova).

[8] Vіtvіcкі, S. (2023). Retrieved from Wikipedia,org/wiki/Стефан_Вітвіцьки.

[9] Chomiński, J. (1978). Chopin. Kraków: PWM.

[10] Kämper, D. (1987). Die Klaviersonate nach Beethoven. Von Schubert bis Skrjabin. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.

[11] Lissa, Z. (1970). Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków: PWM.