Етномистецькі традиції в моді та музиці як фактор формування національної ідентичності митця
Анотація
Мета статті – визначити настанови етнокультурної ідентичності митця як феномен української моди та музики. Методологія дослідження визначається компаративним та системним підходами, які орієнтовані на цілісний аналіз феномену етнокультурної ідентичності митця. Наукова новизна статті. Етномистецькі традиції визначено як двовимірний вектор рефлексії. Художник-митець унаслідує як реальність етнокультуру, що входить до сучасної культури на засадах культуротворчості. Етномистецькі традиції реалізуються в професійній діяльності художника, дизайнера, мистецтвознавця тощо. Національна ідентичність не може бути завдана згори, бути ідеологічним інструментом, концептом, структурованим у вигляді тих чи інших парадигм, взірців, реалій культуротворення. Ідентичність виникає як живий досвід спілкування, як реальність самоздійснення процесів національної самосвідомості. Висновки. Етномистецькі традиції – це проблема волі, свободи вибору, свободи самовизначення митця. Здебільшого ця проблема етична. Людина сама обирає бути національно свідомою в моді та музиці – це детермінанта свободи волі, вибору. Пошук обріїв національної спільності та ідентичності завжди пов’язаний з тим, що модні та музичні пріоритети не можуть бути абстрактними, суто літературними, бути маніфестацією, визначеною як ідеологічна конструкція. Національна ідентичність завжди пов’язана із живим досвідом етнокультурного спілкування. Дихотомія етногенезу та культурогенезу в просторі самосвідомості митця завжди знаходить ту гармонійну єдність, диспозитив, який спонукає, більше того, підштовхує до самовизначення а́ктора творчості та діяльності в модному дискурсі
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Herasymova-Persydskaya, N. (1978). Choral concert in Ukraine in the XVII–XVIII centuries. Kyiv: Muzychna Ukraina.
[2] Zvynyatskivska, Z. (2022). We were people from the USSR, "scoops", and now we have become what we are. Retrieved from https://elle.ua/ludi/interview/mi-buli-lyudmi-z-srsr-sovkami-a-zaraz-stali-timi-kim---cey-shlyah-vartiy-togo-shchob-pro-nogo-rozpovsti-zoya-zvinyackvska-pro-pershu-vistavku-ukransko/.
[3] Lehenkyy, Yu. (2022). Ukrainian national fashion: Image and myth. Kyiv: Universytet "Ukrayina".
[4] Lyashenko, I.F. (1996). Ethnological foundations of Ukrainian artistic cultural studies. Ukrainian Artistic Culture. Kyiv: Lybid.
[5] Mateyko, K. (1996). Ukrainian folk clothes. Ethnographic dictionary. Kyiv: Naukova dumka.
[6] Mukha, A.I. (2002). The formation and development of the aesthetic and creative direction of research in Ukrainian musicology of the second half of the 20th century. In Cultural problems of Ukrainian music (scientific discourses in memory of Academician I.F. Lyashenko. Kyiv: NMAU named after P.I. Tchaykovsky.
[7] Nayden, O.S. (2002). Ectropic and entropic phenomena in Ukrainian culture. In Cultural problems of Ukrainian music (scientific discourses in memory of Academician I.F. Lyashenko). Kyiv: NMAU named after P.I. Tchaykovsky.
[8] Ponomarov, A., Artukh, L., & Kosmina, E. (1994). Ukrainian past. Illustrated ethnographic guide. Kyiv: Lybid.
[9] Stelʹmashchuk, H.H. (1993). Traditional headdresses of Ukrainians. Kyiv: Naukova dumka.
[10] Tkanko, Z., & Korovytskyy, O. (2000). Costume modeling in Ukraine of the 20th century. Lviv: Braty Syrytynsky i K.
[11] Tkanko, Z. (2015). Fashion in Ukraine of the 20th century. Lviv: ARTOS.
[12] Yudkin, I.M. (2002). Urbanization and the problem of cultural integrity. In Cultural problems of Ukrainian music (scientific discourses of memory named after academic I.F. Lyashenko). Kyiv: NMAU named after P.I. Tchaykovsky.