Специфіка діяльності концертмейстера в хореографічному ансамблі: психолого-педагогічний аспект
Анотація
Мета статті – виявити особливості професійної діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю в контексті специфіки психолого-педагогічних умінь. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного аналізу (для вивчення відповідної музикознавчої, музично-педагогічної та психолого-педагогічної літератури з теми дослідження); структурно-функціональний метод, що посприяв проведенню аналізу складових об’єкта дослідження; метод узагальнення та систематизації теоретичного й практичного досвіду підготовки до виконавської і педагогічної діяльності майбутніх концертмейстерів. Наукова новизна. Розглянуто специфіку діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю, виявлено структуру та зміст його професійного комплексу; досліджено особливості професійної діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю в контексті специфіки психолого-педагогічних умінь; з’ясовано методи й засоби підготовки кваліфікованих концертмейстерів для роботи в хореографічному ансамблі; проаналізовано шляхи вдосконалення педагогічної діяльності концертмейстерів хореографічних ансамблів у процесі соціально-художньої практики; запропоновано авторське визначення професійної мобільності концертмейстера хореографічного ансамблю. Висновки. Професійна діяльність концертмейстера хореографічного ансамблю є мультифункціональною, оскільки поєднує процес вивчення партії з танцюристами як педагога-репетитора, розвитку художнього смаку учасників як педагога-вихователя, створення сприятливої емоційної атмосфери, що передбачає плідну співтворчість кількох учасників, уміння відчувати та передбачувати наміри партнерів і їх дії, як психолога та безпосереднього втілення задуму музично-хореографічного твору під час виступів ансамблю як музиканта-виконавця. Удосконалення професійної діяльності концертмейстерів хореографічних ансамблів у процесі соціально-художньої практики має на меті розвиток не лише виконавських, а й психолого-педагогічних якостей, що передбачає проведення активної самостійної роботи з використанням освітніх й інформаційних ресурсів. Професійна мобільність концертмейстера хореографічного ансамблю є інтегрованою якістю особистості, що проявляється в здатності успішно поєднувати виконавську, психолого-педагогічну й інші види діяльності, у певний момент переключатися з одного виду діяльності на інший, вмінні застосовувати певні систематичні узагальнені професійні прийоми музиканта-піаніста з метою виконання конкретних завдань, володіти досвідом удосконалення та самостійного набуття узагальнених професійних знань відповідно до провідних світових тенденцій музичного та хореографічного мистецтв
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Voloshina, L. (2010). Basic principles of musical design of a classical dance lesson. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Psychology and Pedagogy, 16, 31-40.
[2] Kalenik, I.V. (2013). Theoretical aspects of the formation of concertmaster skills of future music teachers. Current Issues of Art Pedagogy, 2, 50-53.
[3] Nastyuk, O. (2013). Features of the accompanist's work in classical dance lessons. Bulletin of Taras Shevchenko Lviv National University, 10(269), 117-123.
[4] Slupska, N. (2017). Principles of work of an accompanist in a choreography class in higher educational institutions. Young Scientist, 11(51), 679-684.
[5] Sokolovsky, S. (2006). Management of professional capacity of civil servants. In Problems of transformation of the system of public administration in the conditions of political reform in Ukraine: Materials of scientific practice conference for international participation (pp. 302-304). Kyiv: Publication of NADU.
[6] Pavlenko, M. (2017). The problem of the essence of the concept of "development of professional mobility". Young Scientist, 1, 494-498.
[7] Umrikhina, O., & Podolyan, A. (2017). The role of pianist-accompanist in pedagogical education. Collection of Scientific Works of Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, 2(2), 286-294.
[8] Yuldasheva, I.O., & Zorin, V.V. (2018). Specifics and methodological nuances of the pianistaccompanist. Young Scientist, 3(55), 607-611.
[9] Ismailova, G. et al. (2020). Determining professional mobility levels of secondary school teachers. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education (IJCRSEE), 8(3), 39-45.
[10] Lisaitė, D. (2012). Professional mobility. Experiences of mobile medical professionals. Journal of Intercultural Communication, 30, 217-236.