Ескізи Вільгельма Котарбінського до розписів Володимирського собору: мультианалітичний підхід до вивчення малярських матеріалів художника
Анотація
Вільгельм Котарбінський (1848-1921) – видатний український художник-модерніст кінця ХІХ – початку ХХ століть, який став широко відомим після розпису Володимирського собору в Києві. Ескізи Котарбінського є важливою частиною його графічної спадщини, яка відіграє велику роль у розумінні художньої техніки та його підходу до створення стінописів. Метою роботи було комплексне дослідження живописних матеріалів чотирьох ескізів Вільгельма Котарбінського до розписів Малої бані Володимирського собору із зображенням серафимів та введення отриманих результатів у науковий обіг. Методологія дослідження полягала у застосуванні мультианалітичного підходу, що включав неруйнівні методи аналізу, такі як технічна фотографія в різних спектральних діапазонах, мікроскопічне дослідження, рентгенофлуоресцентний аналіз та інфрачервона спектроскопія з перетворенням Фур’є. Представлена робота була першим комплексним дослідженням малюнків Вільгельма Котарбінського, яке мала на меті встановити техніку художника та технологічні характеристики паперової основи, а також ідентифікувати пігменти у фарбовому шарі. Результати дослідження вказали на те, що в ролі основи для ескізів використовувався папір італійського виробництва, який характеризувався однаковим волокнистим та елементним складом. Паперова основа виготовлена з целюлози, отриманої з однорічних рослин, проклеєна тваринним клеєм і містила гіпс та каолін як наповнювачі. Флуоресцентна характеристика ескізного паперу, встановлений елементний склад та порівняльний аналіз ступеня старіння вказали на те, що папір був виготовлений в останній чверті XIX століття. Показано, що техніка виконання малюнків полягала у попередньому нанесенні детальних прорисів графітним олівцем, включаючи композиційні лінії. Встановлено, що ескізи були виконані аквареллю, а також ідентифіковано пігменти у фарбовому шарі малюнків. Отримані результати є суттєвим внеском в наявний масив знань про матеріали художників кінця XIX століття і можуть бути корисними при дослідженні та атрибуції графічних творів Вільгельма Котарбінського
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Andrianova, O., Biskulova, S., & Borysenko, M. (2018). Technological research as a component of the examination and restoration of works of art on paper. In Modern problems of conservation and restoration of written culture on parchment and paper (pp. 23–31). Lviv: UAD.
[2] Andrianova, O., Biskulova, S., Perevalskyi, V., Chuieva, K., & Shostak, O. (2020). Technological research of European graphic works from the Khanenko Museum collection. Science. Art. Studios. Education. Kyiv: Feniks.
[3] Buzit Tragni, C., Chen, J.-J., Kushel, D., & Eastman, G. (2005). The use of ultraviolet-induced visible fluorescence for examination of photographs. (In 2 Vol.). Rochester, NY: George Eastman House, Image Permanence Institutep.
[4] Chiriu, D., Ricci, P.C., Cappellini, G., & Carbonaro, C.M. (2018). Ancient and modern paper: Study on ageing and degradation process by means of portable NIR μ-Raman spectroscopy. Microchemical Journal, 138, 26-34. doi: 10.1016/j.%20microc.2017.12.024.
[5] Cosentino, A. (2015). Practical notes on ultraviolet technical photography for art examination. Conservar Património, 21, 53-62. doi: 10.14568/cp2015006.
[6] Cosentino, A. (2016). Infrared technical photography for art examination. e-Preservation Science, 13, 1-6.
[7] Degano, I., Tognotti, P., Kunzelman, D., & Modugno, F. (2017). HPLC-DAD and HPLC-ESI-Q-ToF characterisation of early 20th century lake and organic pigments from Lefranc archives. Heritage Science, 5, article number 7. doi: 10.1186/s40494-017-0120-y.
[8] Dobriian, D. (2015). Artists Wilhelm Kotarbinski and Paul Svyedomski in the creation of paintings of St. Volodymyr’s Cathedral in Kiev (1886-1896). Scientific Yearbook “History of Religions in Ukraine”, 25-2(25), 379-384.
[9] Doleżyńska-Sewerniak, E., Jendrzejewski, R., Klisińska-Kopacz, A., & Sawczak, M. (2020). Non-invasive spectroscopic methods for the identification of drawing materials used in XVIII century. Journal of Cultural Heritage, 41, 34-42. doi: 10.1016/j.culher.2019.07.008.
[10] Doncea, S.M., Ion, R.M., Fierascui, R.C., Bacalum, E., Bunaciu, A.A., & Aboul-Enein, H.Y. (2009). Spectral methods for historical paper analysis: Composition and age approximation. Instrumentation Science & Technology, 38(1), 96-106. doi: 10.1080/10739140903430271.
[11] Drobotiuk, M. (Ed.). (2014). Wilhelm Kotarbinski: Album. Kyiv: Ukrainian propylaea.
[12] Fiedler, I., & Bayard, M.A. (1977). Emerald green and Scheele’s green. In E.W. Fitzhugh (Ed.), Artists’ pigments: A handbook of their history, characteristics and use (Vol. 3), (pp. 219-272). Washington, DC: National Gallery of Art; London: Archetype Publications.
[13] Fontana, R., Barucci, M., Dal Fovo, A., Pampaloni, E., Raffaelli, M., & Striova, J. (2018). Multispectral IR reflectography for painting analysis. In Advanced characterization techniques, diagnostic tools and evaluation methods in heritage science (pp. 33-47). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-75316-4_3.
[14] Galkevich, T.A., & Donets, O.M. (2019). Wilhelm Kotarbinsky in the photographs of the Department of Fine Arts of the Vernadsky National Library of Ukraine (to the 170th anniversary of his birth). Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 23, 324-334. doi: 10.15407/rksu.23.324.
[15] Harley, R.D. (1987). Some new water colours in the nineteenth century. The Conservator, 11(1), 46-50. doi: 10.1080/01410096.1987.9995027.
[16] Herm, C. (2020). Emerald Green versus Scheele’s Green: Evidence and occurrence. In 7th interdisciplinary ALMA conference “The Colour Theme”. Bratislava.
[17] Hradilová, J., Hradil, D., Pech, M., Bezdička, P., Neděla, V., Tihlaříková, E., & Targowski, P. (2020). Complementary use of X-ray based imaging and analytical methods in the investigation of miniature portraits. Microchemical Journal, 153, article number 104371. doi: 10.1016/j.microc.2019.104371.
[18] Kuhn, H., & Curran, M. (1986). Chrome yellow and other chromate pigments. In R.L. Feller (Ed.), Artists’ pigments: A handbook of their history, characteristics and use (Vol. 1), (pp. 187-217). Washington, DC: National Gallery of Art.
[19] Kumar, R., Kumar, V., & Sharma, V. (2017). Fourier transform infrared spectroscopy and chemometrics for the characterization and discrimination of writing/photocopier paper types: Application in forensic document examinations. Spectrochimica Acta. Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 170, 19-28. doi: 10.1016/j.saa.2016.06.042.
[20] Manso, M., & Carvalho, M.L. (2009). Application of spectroscopic techniques for the study of paper documents: A survey. Spectrochimica Acta. Part B: Atomic Spectroscopy, 64(6), 482-490. doi: 10.1016/j.sab.2009.01.009.
[21] Manso, M., Carvalho, M. L., Queralt, I., Vicini, S., & Princi, E. (2011). Investigation of the composition of historical and modern Italian papers by energy dispersive X-ray fluorescence (EDXRF), X-ray diffraction (XRD), and scanning electron microscopy energy dispersive spectrometry (SEM-EDS). Applied Spectroscopy, 65(1), 52-59. doi: 10.1366/10-06105.
[22] Melo, M.J., & Miguel, C. (2010). The making of vermilion in medieval Europe: Historically accurate reconstructions. In The book on how to make colours (pp.181-195). Madrid: IPCE.
[23] Pelikhovska, O. (2021). The question of the artist’s originality – new ways of research: Wilhelm Kotarbinski and Mariano Fortuny. Language and History, 465, 4-17.
[24] Pitarch, A., Álvarez-Pérez, A., Castro, K., Madariaga, J.M., & Queralt, I. (2012). Raman analysis assessed by Fourier‐Transformed infrared and X‐ray fluorescence spectroscopies: A multi‐analytical approach of ancient chromolithographs from the 19th century. Journal of Raman Spectroscopy, 43(3), 411-418. doi: 10.1002/jrs.3055.
[25] Sakorska, O. (2021a). Kotarbinski monumental art in the Khanenko Museum: Eastern reminiscences. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 2, 116-125. doi: 10.30525/2592-8813-2021-2-14.
[26] Sakorska, O. (2021b). Monumental works by Wilhelm Kotarbinsky from the collection of the Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Art. Culture and Contemporaneity, 23(1), 205-209. doi: 10.32461/2226-0285.1.2021.238623.
[27] Sherman, H. (Ed.). (2021). The world and light of Wilhelm Kotarbinski. Antykvar, 5-6(124).
[28] Silva, E.G.C, Silva, C.S., & Pimentel, M.F. (2022). Infrared spectroscopy for document dating-advantages, challenges and limitations. Talanta Open, 5, article number 100102. doi: 10.1016/j.talo.2022.100102.
[29] Sosik, O. (2019). Reminiscences of the Victorian “avant-garde” in the Ukrainian, Polish and Russian visual arts of decadence and symbolism. Ukrainian Culture: Past, Present, and Ways of Development, 32, 61-66. doi: 10.35619/ucpm.vi32.253.
[30] Sosik, O. (2020). Ancient Egyptian and ancient visions in the works of Wilhelm Kotarbinski. Scientific Journal Artistic Culture. Actual Problems, 16(1), 108-116. doi: 10.31500/1992-5514.16.2020.205245.
[31] Sukovata, V. (2021). Wilhelm Kotarbinski, the forgotten genius of Ukrainian modern. International Journal of Arts and Media Researches, 1(11), 277-280.
[32] Synyshyn, R.I., & Strokal, O.M. (Eds.). (2021). Wilhelm Kotarbinski: Unexplored pages of his life and work. Language and History, special issue 471.
[33] Ulianovskyi, V. (2021). From the creation of the world. Paintings Wilhelm Kotarbinski in Kyiv Vladimir Cathedral: Author, co-authorship, problematic. Antykvar, 5-6(124), 37-57.
[34] Zięba-Palus, J., Wesełucha-Birczyńska, A., Trzcińska, B., Kowalski, R., & Moskal, P. (2017). Analysis of degraded papers by infrared and Raman spectroscopy for forensic purposes. Journal of Molecular Structure, 1140, 154-162. doi: 10.1016/j.molstruc.2016.12.012.