Композиторські «передбачення», втілені в образно-символічному змісті «Ліричних сцен» Івана Карабиця
Анотація
У дослідженні висвітлено камерно-інструментальну творчість Івана Карабиця, зокрема твір для скрипки та фортепіано «Ліричні сцени» в контексті музичного та суспільного життя сучасності. Проаналізований зразок скрипкового твору рідко з’являвся в репертуарі скрипалів, до того ж цикл досі не був вивчений. Метою дослідження було інтерпретувати зміст у всіх його образах і символіці, використаній композитором у творі. Дослідження зосереджувалося не на типовому порівнянні й ідентифікації композиторського стилю митця з творчістю вчителя Бориса Лятошинського, а на образному та змістовому передбаченні соціально-патріотичних подій сучасності, зокрема військових дій в Україні, піднесення свідомого щирого патріотизму, а також на акцентуванні індивідуальної інтерпретації символіки та образності в аналізованих творах. У дослідженні викладено суб’єктивно обґрунтовану наукову позицію щодо образно-символічного змісту скрипкового циклу Івана Карабиця, яка базувалася на виконавсько-теоретичному аналізі та стане перспективною темою для музикознавчих дискусій у подальшому спектрі символіки та образності в площині творчості митця. У дослідженні виділено й обґрунтовано перелік музично-виражальних засобів, використаних для втілення основної трагічно-фатумної ідеї скрипкового циклу, попри первинне сприйняття програмної назви «Ліричні сцени». Отримані результати дослідження можуть бути використані в освітніх курсах із предметів «Історія української музики» та «Інтерпретація виконавства» на скрипковому класі й у класі «Камерного ансамблю». Практична цінність цього дослідження полягає в його безпосередній актуальності для викладання скрипкового виконавства в класі «Скрипка»
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Ballantine, C. (1979). Charles Ives and the meaning of quotation in music. The Musical Quarterly, 65(2), 167-184.
[2] Balynska, O.M. (2013). The history of semiotics: From signs of things to social sign systems. Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs, 3, 409-418.
[3] Batovska, O.M., & Shapovalova, T.S. (2021). Vocal cycle “From songs of hiroshima” by Ivan Karabyts: Dialogue of cultures of East and West. Ukrainian Musicology, 47, 101-111. doi: 10.31318/0130-5298.2021.47.256739
[4] Beregova, O.M. (2015). Peculiarities of composer's style of Ivan Karabyts in the context of the tendencies of Ukrainian cultural development in the 60s-90s of the 20th century. Journal of the National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky, 2, 46-62.
[5] Galuzevska, O.M. (2005). Dialogue of words and music in the collaboration of Ivan Karabyts and Borys Oliynyk. (Dissertation, Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[6] Hurkova, O.M. (2016). The work of I. Karabyts in the context of genre and stylistic tendencies in Ukrainian music of the last third of the 20th century. (Dissertation, Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[7] Ivanchenko, V. (2003). Image content of the Third Symphony of Ivan Karabyts (to the problem of content in non-programmatic instrumental works). Scientific Bulletin of the National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky, 31, 162-168.
[8] Kapichina, O.O. (2012). Musical semiosis of the 20th century as an aesthetic phenomenon. (Dissertation, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Luhansk, Ukraine).
[9] Karabyts Ivan Fedorovych. (2024). Ukrainian Musical World. Retrieved from https://musical-world.com.ua/artists/karabycz-ivan-fedorovych/.
[10] Karabyts, I. (2020). Lyrical scenes [Notes]: For violin and piano. Kyiv: KIM.
[11] Kazakova, O.M. (2013). Semiosphere as anthoropological and cultural phenomenon. Philosophical Horizons, 30, 126-132.
[12] Kharitonova, D.V. (2018). Symbolism of the worldview of I. Karabyts (on the example of Sonata for cello and piano No. 1). East European Scientific Journal, 9, 8-16.
[13] Kiyanovska L.O. (2015). The style of Ivan Karabyts. Journal of the National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky, 2, 32-45.
[14] Kiyanovska, L.O. (2017). Garden of songs by Ivan Karabyts. Kyiv: Spirit and Letter.
[15] Kopelyuk, O.O. (2018). Piano work of Ivan Karabyts: Phenomenology of style. (Dissertation, Kharkiv National University of Arts named after I.P. Kotlyarevsky, Kharkiv, Ukraine).
[16] Kopytsia, M.D. (2003). Aura of memory. Scientific Bulletin of the National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky, 31, 10-20.
[17] Kovalchuk, Yu.V. (2014). The sign as the main semiotic category (the sign model of Ch. Peir and F. de Saussure, three types of signs according to Ch. Peirce). Scientific Bulletin of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyi, 16(2), 262-266.
[18] Kushch, V.V. (2021). Song work of Ivan Karabyts. (Dissertation, National Academy of Culture and Arts Management, Kyiv, Ukraine).
[19] Markova, O. (2003). The works of Ivan Karabyts in the stylistic simultaneity of Ukrainian musical culture of the end of the 20th - beginning of the 21st century. Scientific Bulletin of the National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky, 31, 70-76.
[20] Outstanding modern composer. (2024). Composer Ivan Karabyts. Retrieved from https://www.karabits.com/biography/.
[21] Povilioniene, R. (2013). Research on Čiurlionis’ autograph and dedication. Fuga in b: Structural and semantic analysis. In Mikalojus Konstantinas Čiurlionis (1875-1911): His time and our time (pp. 268-301). Vilnius: Lithuanian Academy of Music and Theatre.
[22] Yermakova, H. (1983). Ivan Karabyts. Kyiv: Music Ukraine.
[23] Zvarych, A. (2012). Semantic and semiotic research perspectives musical language. Problems of the Interaction of Art, Pedagogy and the Theory and Practice of Education, 42, 14-21.