Виміри свободи українського мистецтва кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття та їх прояв у тогочасних мистецьких об’єднаннях
Анотація
Актуальність теми дослідження полягає в недостатньому вивченні такого періоду українського мистецтва, як рубіж 1980-х – початок 1990-х років, коли заборонені митці вийшли з підпілля, скориставшись послабленням ідеологічного тиску радянської системи, і очолили потужні мистецькі рухи, причетні до формування вимірів вільної творчості. Мета роботи – з’ясувати умови розвитку українського мистецтва на зламі 80-90-х років ХХ століття, а також висвітлити значення творчих об’єднань у процесі реалізації митцями нових завдань у континуумі свободи, що формувався (на прикладі об’єднань «Шлях» та «Стронцій-90»). Методологічний апарат дослідження складається з трьох етапів (підготовчого, дослідницького та узагальнюючого) з використанням таких методів: аналіз літературних і наукових джерел, діалектичний метод у виникненні нового явища, метод логічного аналізу, метод критичного та порівняльного аналізу, синергетичний метод, узагальнення, метод гіпотези та прогнозування. Дослідження виявило, що наприкінці 1980-х років під впливом Чорнобильської катастрофи українське «неофіційне» мистецтво вийшло зі статусу маргінального, а його представники стали предтечами нового вільного творчого континууму. Митці нової генерації, використовуючи неоавангардний досвід своїх колег та фактор свободи самовираження, прагнуть застосовувати новітні творчі практики, що долучило їх до світового мистецького простору. У дослідженні стверджується, що неоміфологізм, як один з основних принципів світового мистецтва другої половини XX століття, на зламі 1980-1990-х років став визначальним у процесі створення вільного художнього континууму. Цей принцип призвів до найбільш індивідуалізованої образної системи вираження українських художників нової генерації. У статті розглядаються два мистецькі об’єднання «Шлях» і «Стронцій-90» та їхня роль у формуванні українського вільного творчого континууму. Практичне значення дослідження полягає у використанні отриманих результатів при створенні рекомендацій та методичних посібників з історії українського мистецтва ХХ-ХХІ століття та галерейної справи
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Abramovych, I. (2019). “The limit of efforts of national post-eclecticism”: Ukrainian art group of the last quarter of the 20th century in the cultural context of the day. Contemporary Art, 15, 9-22. doi: 10.31500/2309-8813.15.2019.185914.
[2] Avramenko, O.O. (2006). Paradigm changes in the functioning of fine art in Ukraine in the 1950s-2005 years. In Essays on the history of fine art in Ukraine of the 20th century (pp. 193-240). Kyiv: Intertechnology.
[3] Baklitsky Woodon. (2024). Ukrainian Unofficial. Retrieved from http://archive-uu.com/ua/profiles/baklic-kij-vudon.
[4] Dranenko, G.F. (2010). The mythologeme of the labyrinth as a means of reconstructing the dramatic form. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academy”, 15, 101-104.
[5] Havryliv, H. (2017). Art society “The Way” as a catalyst for cultural and artistic processes in Lviv in the 1980s and 1990s. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 31, 295-306. doi: 10.5281/zenodo.573926.
[6] Holub, O. (2017). The feast of disobedience and the everyday life of the underground. Biography of two artists not recognized during their lifetime, with comments. Kyiv: Antikvar Publishing House.
[7] Khomyakov, L. (2020). Ukrainian artists honored the image of the Chernobyl liquidator. The Ukrainian View. Retrieved from https://ukrpohliad.org/blogs/ukrayinski-myttsi-vshanuvaly-obraz-likvidatora-avariyi-na-chaes.html.
[8] Klymenko, O. (2021). The noosphere-space direction of development of Ukraine and the world. Contemporary Art, 17, 157-174. doi: 10.31500/2309-8813.17.2021.248441.
[9] Kobzar, O.I. (2013). Mythopoetic analysis of the work of art. Philological Sciences, 15, 16-23.
[10] Lozhkina, A. (2019). Permanent Revolution. Art of Ukraine in the XX – early XXI century. Kyiv: ArtHuss.
[11] Lychkovakh, V.A. (2021). Aesthetics of the Ukrainian and Polish avant-garde. Kyiv: NAKKKiM.
[12] Mykhailyk, A. (2016). Degrees of freedom by Valeriy Goleyko. Hrinchenko Inform. Retrieved from https://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/stupeni-svobody-valeriya-holejka/.
[13] Mysiuha, B. (2020). The one who defined our “The Way”. Zbruch. Retrieved from https://zbruc.eu/node/98503.
[14] NuArt. (2019). Loboda Lyudmila. Retrieved from https://nuart.com.ua/artists/loboda-l-a/.
[15] Petrova, O. (2015). Third eye: Artistic studies: A monographic collection of articles. Kyiv: Feniks.
[16] Polishchuk, A. (2023). Neomythologism in the painting of Kyiv artists of the 1990s: The state of study of the issue. Current Issues of Humanitarian Sciences, 2(63), 46-51. doi: 10.24919/2308-4863/63-2-8.
[17] Polishchuk, O. (2010). Artistic and expressive thinking as a type of figurative thinking: Nature, essence and potential. Philosophical Aspects, 6, 64-67.
[18] Popovych, M.V. (2018). Philosophy of freedom. Kharkiv: Folio.
[19] Post-Chernobyl: Catastrophism as a new national idea. (2012). Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2012/04/26/101231/.
[20] Przybysz, P.J. (2021). Stefan Morawski and Grzegorz Sztabiński: Several comments on the background of neo-avant-garde art. Art Inquiry. Recherches Sur les Arts, 23, 59-74. doi: 10.26485/AI/2021/23/4.
[21] Sklyarenko, H. (2020). Neo-baroque trends in Ukrainian art of the late 1980s-2000s: Relevance of national experience. Contemporary Art, 16, 35-56. doi: 10.31500/2309-8813.16.2020.219986.
[22] Smyrna, L.V. (2017). A century of nonconformism in Ukrainian Visual Art. Kyiv: Phoenix.
[23] Soliarska-Komarchuk, I. (2023). Monumental art by F. Tetianych in the context of transavant-garde traditions. Bulletin of the National Academy of Management Personnel of Culture and Arts, 3, 124-129. doi: 10.32461/2226-3209.3.2023.289828.
[24] Struk, N. (2023). Leonid Hopanchuk – Ukrainian painter, Honored Artist of Ukraine. Elite. Retrieved from https://elita.org.ua/leonid-hopanchuk/.
[25] Subach, O. (2021). Radiance of the shadow: Petro Humeniuk. Zbruch. Retrieved from https://zbruc.eu/node/107670.
[26] Vysheslavsky, G. (2020). Contemporary art of Ukraine – from the underground to the mainstream. Kyiv: IPSM NAM of Ukraine.
[27] Vyshneva, K. (2020). Nonconformism vs social realism. The secret academy of Karl Zvirynsky. Amnesia. Retrieved from https://amnesia.in.ua/zvirynskiy.
[28] Yur, M. (2019). Metamodel of Ukrainian painting. Vinnytsia: LLC “TVORY”.
[29] Yuriy, M., & Aleksiyevets, L. (2017). Archetype and mentality through the prism of history. Ukraine-Europe-World. International Collection of Scientific Papers. Series: History, International Relations, 19, 16-24.