Аналіз результатів анкетного опитування в рамках дослідження ролі саундпродюсера в сучасній українській звуковій індустрії
Анотація
У XXI столітті звукова індустрія в Україні, яка охоплює музичний, кіно, ігровий та інші сектори, зазнала значного розвитку. Важливою фігурою в цьому процесі є саундпродюсер – фахівець, який відповідає за звукові рішення в креативних індустріях. Актуальність цього дослідження підкреслюється контекстом євроінтеграційних процесів в Україні, модернізацією професійних переліків відповідно до сучасного ринку праці, а також інтеграцією української культури та представників культурних індустрій у європейський простір. Мета дослідження – вивчити бачення професіоналами саунд-індустрії ролі саунд-продюсера та визначити обов’язки саунд-продюсера в індустрії. У дослідженні використано анкетування, а також емпіричні, аналітичні та узагальнюючі методи. У статті проаналізовано результати опитування, проведеного з метою визначення ролі саундпродюсерів у сучасній українській звуковій індустрії. Основні висновки показують, що 38,5 % опитаних погоджуються з тим, що саунд-індустрія в Україні сформувалася як окремий суб’єкт креативних індустрій. Крім того, 63,7 % підтверджують, що саунд-індустрія та музична індустрія є окремими, але взаємопов’язаними видами діяльності. Крім того, 73,3 % бачать різницю між музичним продюсером та саундпродюсером. 91,1 % респондентів не знали про існування премії «Саундпродюсер року» в Україні. 82,2 % респондентів підтримують внесення професій саундпродюсера та музичного продюсера до офіційного класифікатора професій. Результати опитування підтверджують ключове значення саундпродюсерів у сучасній українській звуковій індустрії. Саундпродюсери відіграють важливу роль у створенні першокласного звукового матеріалу та роблять вагомий внесок у розвиток індустрії. Зібрані в ході дослідження дані можуть бути використані для покращення професійної підготовки фахівців та сприяння загальному зростанню саунд-індустрії в Україні
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Alfyorov, A., & Alfyorova, Z. (2023). Sectoral morphology of the sphere of audiovisual art and production as a creative industry: Problem statement. Culture of Ukraine, 81, 34-39. doi: 10.31516/2410-5325.081.04.
[2] Belyavina, N. (2019). Methodology and methods of teaching professional art disciplines. Kyiv: NAKKKiM.
[3] Boon, H. (2024). Two production strategies for music synchronisation: As speculative entrepreneurship. In Innovation in music: Cultures and contexts (pp. 151-166). Waltham: Focal Press.
[4] But, O.V. (2018). Dialogue of classical and modern trends in sound engineering (on the issue of defining the profession). Scientific Bulletin of the I.K. Karpenko-Kary Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television, 22, 112-119. doi: 10.34026/1997-4264.22.2018.217063.
[5] Chavez, С. (2024). Sonic space of our own? Three authors explore the relationship between sound, industry practices, and collective identity. Journal of Communication, 74(3), 265-268. doi: 10.1093/joc/jqae008.
[6] Donnelly, K. (2016). Emotional sound effects and metal machine music: Soundworlds in Silent Hill games and films. In The palgrave handbook of sound design and music in screen media: Integrated soundtracks (pp. 73-88). London: Palgrave Macmillan.
[7] Dyachenko, V. (2018). Creative activity of Ukrainian sound directors of the second half of the XXI century: Theory, history, practice. (PhD dissertation, National Academy of Management Personnel of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine).
[8] Elemans, C.P.H., Jiang, W., Jensen, M.H., Pichler, H., Mussman, B.R., Nattestad, J., Magnus, W., Zheng, X., Xue, Q., & Fitch, W.T. (2024). Evolutionary novelties underlie sound production in baleen whales. Nature, 627, 123-129. doi: 10.1038/s41586-024-07080-1.
[9] Gerchanivska, P. (2023). Creative industries as a resource for social development: The Ukrainian context. In Transformational processes of social culture in Ukraine: Materials of the II all-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 54-57). Kyiv: KNUKiM.
[10] Grgurić, D., Luttenberger, L.R., & Krhen, M. (2024). Exploring the soundscape. In Aural experience and soundscape management (pp. 1-32). Singapore: Jenny Stanford Publishing.
[11] Halyuk, S. (2024). Creative industries as a component of modern culture. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, 1, 119-125. doi: 10.32461/2226-3209.1.2024.302043.
[12] Hibberd, C. (2020). Addressing the gender imbalance in the theater sound industry: A conservatoire approach. In Audio education (pp. 263-273). London: Routledge.
[13] Kolisnyk, O., Prykhodko, V., & Simak, A. (2022). Features of the design of music posters of the USA and Great Britain in the second half of the twentieth and early twenty-first centuries. Art and Design, 2(18), 68-78. doi: 10.30857/2617-0272.2022.2.6.
[14] Kolosok, V. (2021). Components of communication processes in the modern academic and mass musical art of Ukraine: Historical background, structure, research directions. Musical Art and Culture, 32(1), 260-276. doi: 10.31723/2524-0447-2021-32-1-20.
[15] Lensing, J. (2018). Director of Sound vs. Sound-Operator. Vilnius: LMTA.
[16] Miszczyński, M. (2022). The art of the creative commons. Leiden: Brill.
[17] Mokhnyuk, R. (2021). State cultural policy as a factor of civil society development in the context of European integration processes. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 27-36.
[18] Mulder, J. (2015). Early history of amplified music: Transectorial innovation and decentralized development. In 59th international conference: Sound reinforcement engineering and technology. Perth: Murdoch University Perth.
[19] Neuenfeldt, K. (2007). Learning to listen when there is too much to hear: Music producing and audio engineering as engaged hearing. Media International Australia, 123(1), 150-160. doi: 10.1177/1329878X0712300114.
[20] Pisfil, S. (2023). British rock roadies: Doing sound in the late 1960s. IASPM Journal, 13(1), 122-139. doi: 10.5429/2079-3871(2023)v13i1.7en.
[21] Pras, A., & Guastavino, C. (2011). The role of music producers and sound engineers in the current recording context, as perceived by young professionals. Musicae Scientiae, 15(1), 73-95. doi: 10.1177/1029864910393407.
[22] Research of the music market of Ukraine and its foreign economic prospects. (2020). Ukrainian Cultural Fund. Retrieved from https://ucf.in.ua/archive/6061e988502ac70507276595.
[23] The Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
[24] Uzhynsky, M. (2022). On the issue of the formation of the profession of “sound engineer” in Ukraine. Ukrainian Culture: Past, Present, Ways of Development, 40, 120-125. doi: 10.35619/ucpmk.vi40.536.
[25] Vasylenko, O. (2023). Sound recording of vocal musical works in the system of socio-cultural communications: An acmeological approach. In Integration of science and education: Development of cultural and creative industries (pp. 197-201). Kyiv: Kyiv National University of Technology and Design.
[26] Volkomor, V. (2020). Tendencies and prospects for the development of Ukrainian sound engineering. Culture of Ukraine, 70, 149-157. doi: 10.31516/2410-5325.070.14