Ідеологія сарматизму та її втілення у польській фортепіанній музиці ХІХ-ХХ століть
Анотація
Мета дослідження – виявлення жанрово-стильової специфіки відтворення духовно-етичних настанов сарматизму в польській фортепіанній музиці XIX–XX століть. Методологія роботи спирається на наступні підходи: жанрово-стильовий, етимологічний, міждисциплінарний, історико-культурологічний, що виявляють особливості відтворення сарматської ідеології в польській фортепіанній музиці вказаного періоду Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує особливості відтворення польського «сарматського» образу світу в польській фортепіанній (танцювальній) музиці XIX–XX століть. Висновки. Польський національний «образ світу», що історично був сформований на основі шляхетської («сарматської») духовно-етичної традиції, сформованої в епоху розквіту Речі Посполитої, та апелював до таких її домінантних якостей, як гордість, честь, лицарське Служіння, шанування заслуг роду, сімейних патріархальних цінностей та традицій у їх високому духовно-релігійному розумінні, багато в чому визначив специфіку польської культури та жанрово-стильові уподобання її музичного мистецтва, орієнтованого на виявлення особливої значущості в ньому пісенно-танцювальної традиції у її салонній репрезентації. Поетика полонезу, мазурки, краков'яка, думки та інших споріднених ним жанрів, співвідносних із духовно-патріархальними традиціями бідермайєра в його польській іпостасі («варшавський бідермаєр», «шляхетський бідермаєр»), визначила також історико-еволюційні шляхи розвитку польської фортепіанної музики XIX – початку ХХ століть (Ф. Шопен, З. Носковський, В. Малішевський, М. Карлович, М. Завадський, К. Шимановський, Л. Роговський, А. Пануфнік та ін.) та відтворення в ній національної «шляхетсько-сарматської» якості
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Azarova, A. (2013). Genre of thought in musical art. Studies in Art History, 3-4, 8-13.
[2] Hvanyini, O. (2007). Chronicle of European Sarmatia. Kyiv.
[3] Hysa, O.A. (2017). Krakow and Lviv schools of musicology as a cultural phenomenon of Ukraine and Poland. Extended abstract of candidate‘s thesis. Ivano-Frankivsk.
[4] Devies, N. (2008). God's playground: The history of Poland. Kyiv.
[5] Kotychenko, A.A. (2015). Ideology of "Sarmatism" in the everyday life of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Gurzhiyevsky Historical Readings, 10, 208-210.
[6] Kotychenko, A.A. (2014). Sarmatism: An ethno-social myth of noble origin. Bulletin of Cherkasy University. Series: Historical Sciences, 9, 53-57.
[7] Melnyk, V.M. (2017). Traditions of Sarmatian ideology: Between Scythism and noble ideal of civil society. Annals of Legal History, 1, 120-132.
[8] Muravska, O.V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIIXX centuries. Odesa: Astroprint.
[9] Podobas, Y. (2013). Mazurkas by F. Chopin in the context of the Warsaw Biedermeier. (Extended abstract of candidate‘s thesis, Odesa).
[10] Podobas, Y. (2012). Christianity in Slavic lands and the Jagiellonian Renaissance in Poland as a tradition of "Sarmatism" in art. Art History Notes, 21, 273-279.
[11] Radyshevskyi, R.P. (2010). Sarmatian-Roxolanian discourse of Ukrainian poetry of the 17th century. Slavic World, 8, 29-49.
[12] Radyshevskyi, R.P. (2009). Ukrainian-Polish borderland: Sarmatism, baroque, dialogue of cultures. Kyiv.
[13] Sas, P. (2012). Sarmatism. Encyclopaedia of the History of Ukraine. Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, 9, 459-460.
[14] Stenhach, N.O. (2016). Sarmatian myth in the culture of the Polish-Lithuanian Commonwealth of the Baroque era. University Scientific Notes, 59, 367-376.
[15] Philosophy: Textbook for postgraduate students: Study guide. (2018). Melitopol: Melitopol State Pedagogical University.
[16] Chuprina, N.M. (2013). Stylistics of Biedermeier in piano works of the 19th century. (Extended abstract of doctor‘s thesis, Odesa).
[17] Biedermeier. A guide for collectors. (2015). Warsaw: Arkady.
[18] Chrzanowski, T. (1988). Wandering around European Sarmatia: Essays on old Polish art and culture. Kraków: Znak.
[19] Długosz, J. (2023). Annals or chronicles of the famous Kingdom of Poland.
[20] Kubiak, J. (2006). Disputes about Biedermeier. Poznan: Poznanska Biblioteka Niemiecka.
[21] Maciejewski, J. (1974). Sarmatism as a cultural formation: (Genesis and main distinguishing features). Teksty: Teoria Literatury, Krytyka, Interpretacja, 4(16), 13-42.
[22] Mankowski, T. (1946). Genealogy of Sarmatism. Warsaw: Łuk.
[23] Nowak, T. (2016). National dance in the Polish cultural canon. Sources, genesis, transformations. Warsaw: Instytut Muzykologii Uniwersytetu Warszawskiego.
[24] Rodrigues, A.R. (2018). Polish Biedermeier – domesticated. Romanticism. Warsaw: Neriton.
[25] Rogowski, L.M. (1937). For your dome, 19, 458-460.
[26] Ulewicz, T. (1950). Sarmatia. A study on Slavic issues in the 14th and 16th centuries. Krakow: Wydawnyctwo Studium Slowianskiego uniwersytetu Jagiellonskiego.