Специфіка ладової організації китайської музики на прикладі творчості Сюй Чанцзюн
Анотація
У статті розглянути специфіку ладової організації китайської музики, як характерної складової національної культури. Мета статті це є спроба висвітлити специфічні риси ладової організації китайської музики. Завданням стає акцент на музиці ХХ століття, тієї, що отримала назву «Нової хвилі» у китайській музичній культурі. Останнє обґрунтовано тим, що саме цей період характеризується підвищенням активності у фортепіанній сфері та спрямований на контамінації західноєвропейських та національних китайських стилів. Методологія дослідження базується на використанні комплексного підходу, а саме систему історичних порівняльно-типологічних та етноорганологічних, міждисциплінарних методів дослідження. Матеріалом дослідження стали твори Сюй Чанцзюн. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше зроблено спробу простежити вплив специфіки національних інструментів на фактуру, ладову організацію та гармонійну мову; розглянуто ангемітонні структури китайських ладів у контексті серійної техніки; проаналізовано ряд творів Сюй Чанцзюн, як представника «Нової хвилі» у контексті специфіки ладової організації. Висновки дослідження акцентують, що Сюй Чанцзюнь як повноправний представник «Нової хвилі» використовує у своїй музиці характерну для цього напряму спрямованість до ідеалів минулого, до культури Стародавнього Китаю. Ладоінтонаційна сторона його музики спирається на китайську систему модальних ладів (ангемітоніка, гексатоніка, гептатоніка), а також на більш давні чотириступеневі та триступні ангемітонні структури (Чу-лад, піпа-акорд) і новомодальність (складені композитор). Він використовує як ладові модуляції, так і поліладові структури, що дисонують. Його твори демонструють різні типи ладової організації: від ладів системи юнь-гун-дяо до явищ новомодальності
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Wang, D. (2018). Harmonic features of melos of a Chinese folk song (for example, arrangements for voice and piano). Problems of the Interaction of Art, Pedagogy and the Theory and Practice of Education, 49, 100-115.
[2] Markova, O. (2002). The archetype of heterophony in determining the planetary unity of the musical cultures of the East and West. East - West: Civilization and Culture. Odesa.
[3] Matsievsky, I. (2002). Games and unison. Connotation. Musicological explorations. Ternopil: Aston.
[4] Chekan, Y. (2009). Intonational image of the world. Kyiv: Logos.
[5] Zhu, Y. (2017). Transformation of national primary sources in the concert genre. Young Scientist, 2, 87-93.
[6] Chu, Y.C. (2015). Ways of formation of national music. Young Scientist, 4, 22-25.
[7] Ship, S. (1998). Musical form from sound to style. Kyiv: Zapovit.
[8] Jiang, J. (1991). The influence of traditional Chinese music on professional instrumental composition. Asian Music, 2, 83-96.
[9] Taylor, T. (1944). Morgan Harry. Chinese music. Los Angeles, California: Quon-Quon-Co.
[10] 苯金梯. (2012).《新中国二胡协奏曲研究》—山东。硕士论文。山东大 2014 年第 19 也,共 58 页.
[11] 传统的中国乐器(2012). 肖迪编著。黄山出版社,第 104 页, 共 170 页.
[12] 崔宪 (1994)《曾侯乙编钟律学研究》,中 国音乐学,年第 1 期, 40-51 页,第 42 页.
[13] 高伟.(2019).古韵留声—分析三弦艺术的创新与传承/ 高伟/《智库时代》年 40 期共 221-223页.
[14] 王安国,(1986). 我国音乐创作“新潮”纵观,中国音乐学杂志 年01 期 174-195 页.