Мистецтвознавчі записки
ISSN 2226-2180
Стаття Том 23, №1, 2023

Специфіка ладової організації китайської музики на прикладі творчості Сюй Чанцзюн

Отримано 09.06.2023 Доопрацьовано 01.08.2023 Прийнято 03.09.2023 Сторінки 175–180 450 Переглядів

Анотація

У статті розглянути специфіку ладової організації китайської музики, як характерної складової національної культури. Мета статті це є спроба висвітлити специфічні риси ладової організації китайської музики. Завданням стає акцент на музиці ХХ століття, тієї, що отримала назву «Нової хвилі» у китайській музичній культурі. Останнє обґрунтовано тим, що саме цей період характеризується підвищенням активності у фортепіанній сфері та спрямований на контамінації західноєвропейських та національних китайських стилів. Методологія дослідження базується на використанні комплексного підходу, а саме систему історичних порівняльно-типологічних та етноорганологічних, міждисциплінарних методів дослідження. Матеріалом дослідження стали твори Сюй Чанцзюн. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше зроблено спробу простежити вплив специфіки національних інструментів на фактуру, ладову організацію та гармонійну мову; розглянуто ангемітонні структури китайських ладів у контексті серійної техніки; проаналізовано ряд творів Сюй Чанцзюн, як представника «Нової хвилі» у контексті специфіки ладової організації. Висновки дослідження акцентують, що Сюй Чанцзюнь як повноправний представник «Нової хвилі» використовує у своїй музиці характерну для цього напряму спрямованість до ідеалів минулого, до культури Стародавнього Китаю. Ладоінтонаційна сторона його музики спирається на китайську систему модальних ладів (ангемітоніка, гексатоніка, гептатоніка), а також на більш давні чотириступеневі та триступні ангемітонні структури (Чу-лад, піпа-акорд) і новомодальність (складені композитор). Він використовує як ладові модуляції, так і поліладові структури, що дисонують. Його твори демонструють різні типи ладової організації: від ладів системи юнь-гун-дяо до явищ новомодальності

Показати повну анотацію

Ключові слова

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
(2023). Specifics of tonal organisation of Chinese music on the example of Xu Changjun's work. Notes on Art Criticism, 23(1), 175-180. https://doi.org/10.32461/2226-2180.43.2023.286857

Використані джерела

Показати всі джерела

[1] Wang, D. (2018). Harmonic features of melos of a Chinese folk song (for example, arrangements for voice and piano). Problems of the Interaction of Art, Pedagogy and the Theory and Practice of Education, 49, 100-115.

[2] Markova, O. (2002). The archetype of heterophony in determining the planetary unity of the musical cultures of the East and West. East - West: Civilization and Culture. Odesa.

[3] Matsievsky, I. (2002). Games and unison. Connotation. Musicological explorations. Ternopil: Aston.

[4] Chekan, Y. (2009). Intonational image of the world. Kyiv: Logos.

[5] Zhu, Y. (2017). Transformation of national primary sources in the concert genre. Young Scientist, 2, 87-93.

[6] Chu, Y.C. (2015). Ways of formation of national music. Young Scientist, 4, 22-25.

[7] Ship, S. (1998). Musical form from sound to style. Kyiv: Zapovit.

[8] Jiang, J. (1991). The influence of traditional Chinese music on professional instrumental composition. Asian Music, 2, 83-96.

[9] Taylor, T. (1944). Morgan Harry. Chinese music. Los Angeles, California: Quon-Quon-Co.

[10] 苯金梯. (2012).《新中国二胡协奏曲研究》—山东。硕士论文。山东大 2014 年第 19 也,共 58 页.

[11] 传统的中国乐器(2012). 肖迪编著。黄山出版社,第 104 页, 共 170 页.

[12] 崔宪 (1994)《曾侯乙编钟律学研究》,中 国音乐学,年第 1 期, 40-51 页,第 42 页.

[13] 高伟.(2019).古韵留声—分析三弦艺术的创新与传承/ 高伟/《智库时代》年 40 期共 221-223页.

[14] 王安国,(1986). 我国音乐创作“新潮”纵观,中国音乐学杂志 年01 期 174-195 页.