Мистецтвознавчі записки
ISSN 2226-2180
Стаття Том 23, №1, 2023

Особливості цифрового паблік-арту ХХІ століття: мистецтво фізичного та віртуального простору

Альона Доколова
Отримано 29.06.2023 Доопрацьовано 01.08.2023 Прийнято 03.09.2023 Сторінки 3–8 591 Перегляд

Анотація

Мета статті – виявити особливості сучасних практик цифрового паблік-арту як однієї з нових форм мистецтва ХХІ ст., що активно взаємодіє з міським простором. Методологія дослідження. Застосовано метод системного аналізу та синтезу (для розгляду практик цифрового паблік-арту як частини сучасного мистецтва), метод культурно-історичного аналізу (для вивчення тенденцій розвитку паблік-арту початку ХХІ ст.), типологічний метод та метод компаративного аналізу (для виявлення особливостей і типологізації практик цифрового паблік-арту, а також визначення їх відмінностей) та ін. Наукова новизна. Досліджено сучасні цифрові практики паблік-арту; розглянуто художні інтервенції медіаарту в публічний простір як засіб соціального втручання; на основі компаративного аналізу виявлено відмінності між практиками цифрового паблік-арту як самостійного піджанру паблік-арту, що створюється, керується і поширюється і кіберпросторі. Висновки. Цифровий паблік-арт – унікальна форма існування сучасного мистецтва  поза художньої інфраструктури, що створюється та поширюється в громадському просторі завдяки кібертехнологіям з метою проблематизації різноманітних актуальних питань як безпосередньо мистецтва початку ХХІ ст., так і простору, у якому воно представлене. На сучасному етапі об’єкти цифрового паблік-арту – невід’ємна частина урбаністичного простору. Незважаючи на наявність нових технічних  засобів презентації, паблік-арт зберігає зв’язок з концептуальними проблемами (створення ідентичності та інклюзивна участь спільнот). Цифрові практики паблік-арту відповідають естетиці постмодернізму, відповідно до якої важливим є подолання вакууму, певної замкнутості художньої практики, осмислення онтологічних станів. Демонструючи ідею доступності культурного колажу сучасного простору, вони унаочнюють тенденцію трансгресивних процесів кордонів культурної форми, наближення масової та елітарної культури. Основними характеристиками цифрових практик паблік-арту є: інтерактивність, технологічність, динамічність, атрактивність та соціальніст

Показати повну анотацію

Ключові слова

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Dokolova, A. (2023). Features of digital public art of the twenty-first century: Art of physical and virtual space. Notes on Art Criticism, 23(1), 3-8. https://doi.org/10.32461/2226-2180.43.2023.286827

Використані джерела

Показати всі джерела

[1] Yefimova, A.V. (2016). Public art: prospects and ways of development in Ukraine. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 28, 143-152.

[2] Mironova, T.V. (2021). Virtual and augmented reality in the work of Ukrainian artists. Art and Design, 2, 141-151.

[3] Musienko, N. (2010). Public art in the space of the modern city. Kyiv practice. Modern Problems of Research, Restoration and Preservation of Cultural Heritage, 7, 136-149.

[4] Ospishcheva-Pavlyshyn, M. (2021). Changes in the themes, aesthetics and functions of public images in Kyiv due to the influence of socio-cultural processes in society 1990-2010. Modern Art, 17, 183-193.

[5] Chepelyk, O.V. (2009). The interaction of architectural spaces of modern art and the latest technologies or a multimedia utopia. Kyiv: Khimgest.

[6] Abreu, J.G. (2013). Arte Pública. Origens e condição Histórica. J. G. Abreu, & L. Castro, Edits. рр. 13-33.

[7] Andrade, P. (2020). Urban public art and tourism communication. Revista Lusófona de Estudos Culturais. Lusophone Journal of Cultural Studies, 7, 1, 39-59. doi: 10.21814/rlec.2119.

[8] Asmaa, S., Asmaa, H., & Al-Hagla, K. (2022). Digital Public Art in Historical Urban Open Spaces: The Impact of New Technologies. REAL CORP. Proceedings / Tagungsband (14–16 November 2022), 249-258.

[9] Barassi, V., & Treré, E. (2012). Does Web 3.0 come after web 2.0? Deconstrtucting theoretical assumptions through pratice. New Media & Society, 14 (8), 1269-1285.

[10] Behrendt, F. (2010). Mobile sound: Media Art in Hybrid spaces. Sussex: Universty of Sussex. Behrendt.

[11] Manovich, L., & Indaco, A. (2017). The image of a data city: Stydying the hyperlocal with social media. Architectural Design, 87, 1, 110-117.

[12] Miles, M. (1997). Art, space and the city: Public art and the urban futures. Routledge, London. Miles.

[13] Virilio, P. (1991). The aesthetics of disappearance. Translated by Phil Beitchman. Semiotext(e).