Німецький інструменталізм XVIII сторіччя в перетині із поставангардним надбанням сьогодення
Анотація
Метою даної роботи виступає стильовий аналіз музично-мистецьких тяжінь німецької музики XVIII століття, в яких не тільки антитези відповідних типологічних надбань, але і певна їх дифузна невираженість, їх пов’язаність із політичним тлом зближеності конфесійних розділень, із складним переплетінням релігійного і національного-соціального факторів – складали живильний грунт творчих відкриттів, співвідносних із «щезненням напрямків» в музиці поставангарду. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід, як він зазначився у роботах послідовників Б. Асаф’єва в Україні (див.публікації Д. Андросової, О.Маркової, О. Муравської), а також з опорою на розробки інструментального виконавства одеської школи (праці З. Буpкацького, К. Мюльберга , інших науковців. Наукова новизна роботи зазначається в оригінальності подання смислу стильових дифузій інструментального мистецтва зазначеної доби і базовості розуміння в них церковної виражальної складової, яка надавала й надає самостійного стильового смаку відповідним типологічним поєднанням, співвідносним із ігровою мозаїчністю поставангарду й пост-поставангарду сьогодення. Висновки. Стильова еклектика барокового і ранньокласичного періоду німецького мистецтва угрунтована, по-перше, релігійно-вжитковою нероздільністю принципів італійського та німецького інструменталізму XVIII століття на тлі буття німецької культурної ідеї та співіснування з нею національних традицій та інерції єдності останніх у культурному вжитку. А, по-друге, невираженість в оперній творчості німецької присутності аж до 1780-х років, в якій зосереджувалися антитетичні позиції напрямків-стилів, стимулювала в інструменталізму типологічні пересічення, оцінені в їх художній значущості ігрової концертності в поставангардному бутті
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Androsova, D.V. (2014). Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Odessa: Astroprint.
[2] Beaplan, de G.L. (2017). Description d’Vkranie, qvi sont plvsievrs Prouices du Royaume de Pologne. Contenves depvis les confins de la Moζcouie, iuζques aux limites de la Tranζilvanie, ensemble leurs mevrs, façons de viures de Guerre. , translation with Rouen edition 1660 year. Кyiv: Vydavn. “FOP Stebelak”.
[3] Burkatskyi, Z. (2004). Instructional and artistic material in the system of formation of the clarinetist's skill. (Candidate's thesis, Odesa, Odesa National Academy of Music named after A.V. Nezhdanova).
[4] Gruber, R. (1965). General history of the music. A part first. Moscow: Muzyka.
[5] Маrkоvа, Е. (1991). Intonation concept to histories of the music. (Doctoral thesis, Kyiv, National academy of the music of the name P.I.Chaikovskij).
[6] Мurаvskаja, О. (2017). East-Christian paradigm of the european culture and music XVIII-XX century. Odesa: Astroprynt.
[7] Mjulberg, K. (2008). Orchestral difficulties for the clarinet and features of their implementation in the work of P.I. Tchaikovsky. Odessa: Astroprint.
[8] Оvsjannikova-Тrel, А. (2007). The national idea of the german music in creative activity composer XVIII-XX century. (Candidate's thesis, Odesa, Odesa state music academy of the name A.V.Nezhdanova).
[9] Harvard concise dictionary of music. (1978). Complidet by Don Michael Randel. The Belknapmpress of Harvard University Pess. Cambridge, Massachusetts, London, England.
[10] Adler, G. (1911). The style in music. Leipzig: Breitkopf und Härtel.
[11] Wilson-Dickson, А. (1997). A brief history of Christian music. Oxford: Lion Publishing pic.