Метафізика персонально-творчих синхронізацій в музиці
Анотація
Метою дослідження виступає прослідковування метафізичних – надфізичних показників мислення в паралелізмах виразних ознак, що засвідчують належність до епохально співвідносних пластів творчості композиторів і виконавців, хоча вони ніяк не зумовлені особистісними контактами чи спілкуванням зі спільнотами, що могли вплинути на творця-музиканта. Методологічною основою дослідження визначено інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні з акцентуванням компаративно-герменевтичних його складових, як це знаходимо в працях Д. Андросової, О. Козаренка, І. Котляревського, І. Ляшенка, Лю Бінцяна, О. Маркової, О. Муравської, О. Рощенко, О. Соколової. Також спеціальне застосування мають такі методи: мистецтвознавчо-аналітичний, описово-історичний, культурно-регіоністичний, релігієзнавчий, біографічно-історичний та ін. Наукова новизна роботи проявляється: у самостійності трактування концепції паралельних відкриттів як метафізики персонально-творчих синхронізацій («метафізики історичної близькості»), в оригінальності ракурсу подання аналізу творів й артефактів, а також у тому, що вперше в цьому ракурсі представлені паралелізми творчих відкриттів шістдесятників ХІХ сторіччя, веристські риси у Піснях Ф. Шопена, винаходи додекафонії у ХХ сторіччі та інші суттєві чинники творчих установлень музичної історії. Висновки. Прослідковування виразних аналогій у творчості майстрів, що належали до одного епохального пласту історичної еволюції музики, а за умовами буття не мали особистих чи творчо-інформаційних контактів, засвідчує, що за наслідками творчості приходили до спільності виражальних типологій на рівні стильових, жанрових, ідейно-творчих ознак. Це стосується рис реалізму-веризму в Піснях і деяких інших творах Ф. Шопена, реакційності на ідеї «отців і дітей» шістдесятників ХІХ століття, ін., що в сукупності засвідчує «метафізику історичної близькості», яка розуміється як персонально-творча синхронність, вироблена метафізично-надфізично здійсненим контактом з інформаційного поля, виробленого епохальним менталітетом людства
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Androsova, D.V. (2014). Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Odessa: Astroprint.
[2] Batanov, V. (2016). Universalism of composer personalities in music art XX – begin XXI century. (Candidate's thesis, Odesa, Odesa State Music Academy of the name A.V. Nezhdanova).
[3] Beaplan, de G.L. (2017). Description d’Vkranie, qvi sont plvsievrs Prouices du Royaume de Pologne. Contenves depvis les confins de la Moζcouie, iuζques aux limites de la Tranζilvanie, ensemble leurs mevrs, façons de viures de Guerre. Kyiv: FOP Stebelak.
[4] Vаléry Paul. (2023). Retrieved from zarlit.com/ biography/valeri.html.
[5] Demska-Trenbach, M. (2020). At the crossroads of European culture. Aesthetic ideas and passions of Ludomyr Mikhail Rohovsky. In Transformation of musical education and culture: tradition and modernity. Problems of generations and their cultural and artistic embodiments. Materials of the internation.scientific and creative intern.conference (pp. 81-90). Odesa: Astroprint.
[6] Zаlеssky, B. (2023). Retrieved from granat.wiki/enc/z/zalesskiy-bogdan.
[7] Ying, Q. (2023). Ukrainian roots of the expressiveness of F. Chopin's songs. West-East: culture and art heritage. It is dedicated to the memory of outstanding artists of Ukraine. To the anniversary of H.Skovoroda. Kyiv: Vydavnyctvo Lira-K.
[8] Liu, B. (2014). Music-history parallels of the development of the art to China and Europe. Odesa: Astroprint.
[9] Markova, E. Intonation type of music art. Kyiv: Musical Ukraine.
[10] Маrkоvа, Е. (1991). Intonation concept to histories of the music. (Doctoral thesis, Kyiv, National academy of the music of the name P.I.Chaikovskij).
[11] Мurаvskа, О. (2017). East-Christian paradigm of the european culture and music XVIII–XX century. Odesa: Astroprynt.
[12] Nаvоjevа, I. (2018). Ukrainian choral, vоcаl-ensemble creative activity in context style NeoGothic of post-pоstmоdern. (Candidate's thesis, Odesa, Odessa National Musical Academy name А.V. Nеzhdаnоva).
[13] Podobas, I. (2013). Mazurkas by Chopin in context of Warshawa biedermeier. (Candidate dissertation, Odessa, National musical academy name after A.V. Nezhdanova).
[14] S. Wіtwіćкі. (2023). Retrieved from Wikipedia,org/wiki/Stеfаn_Wіtwіćкі.
[15] Sokolova, A. The traditions of knightly-aristocratic culture to Britains-England and Rus-Ukraines. Odessa: Astroprint.
[16] Zhu, J. (2023). A new look at the program decorations of F. Chopin's First Ballade. WestEast: Culture and art heritage. It is dedicated to the memory of outstanding artists of Ukraine. To the anniversary of H.Skovoroda. Kyiv: Vydavnyctvo Lira-K.
[17] Shevchenko, L. (2019). Stile characters of Ukrainian piano culture in XX cetntury. Odesa: Astroprint.
[18] Chomiński, J. (1978). Chopin. Kraków: PWM.