Фортепіанний концерт Й.Н. Гуммеля H-moll Op.89 у контексті мистецтва моціартіанського "легкого" піанізму ХІХ століття
Анотація
Метою даного дослідження виступає аналіз Третього фортепіанного Концерта Й. Гумеля в ракурсі бідермаєрівських установлень «легкого» піанізму епохи Реставрації, що втілив одухотворенні устремління на збереження заощаджень рококо в умовах прийняття секуляризованого мистецтва Нововіденської школи. Методологічною основою мистецтва виступає інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, що має безпосередні аналогії до установлень китайського музикознавства (див.роботи Ма Вей, Ву Голін, ін.). Конкретика методів історико-описового, музикознавчого аналітичного, культурологічного, стильового компаративу, міждисциплінарного складають специфіку апарату дослідження творчості названого автора. Наукова новизна роботи виявляється в тому, що вперше в українському і китайському музикознавстві аналізується Концерт Й. Гуммеля у світлі позицій будермаєрівського піанізму «легкої гри» у продовження моцартіанської лінії фортепіанної творчості (за роботами Д. Андросової і Л. Шевченко) і в розвиток концепції неосимволізму поставангардної сучасності за О. Марковою. Висновки. Фортепіанний концерт Й.Н. Гуммеля h-moll op. 89 відзначений вражаючою широтою піаністичної ліричної фіоритурності і відсутністю театрального драматизму, що відповідає настановам бідермаєра, що тяжів до ідеальних початків світобачення і релігійної сумирності вираження. В Концерті відтворені певні ознаки моцартіанської конструктивності (друга експозиція з темою соліста, переважно компенсативна функція оркестру), строфічною експозиційністю, що «розмиває» сонатні відносини. Головне – панівне положення «клавірного ліризму» надшвидкої пальцевої рухливості, ознаки вальсовості, ноктюрновості, гімнічності в поданні тем, що відповідають міфологічно-релігійним налаштуванням бідермаєра, який ґрунтується на крещендующій драматургії набирання інтенсивності руху від початку до кінця концертного циклу у двофазовому поданні енергетичного потоку у дусі ранньохристиянської літургіки, прийнятої салонністю бідермаєра
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Andriianova, O. (2007). Salonness as base to music life to Russia and Ukraines XIX century. (Candidate's thesis, Odesa national misic academie name A.V. Neszdanova, Odesa).
[2] Androsova, D.V. (2014). Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Odessa: Astroprint.
[3] Ма, V. (2004). Concept of the form in music of China and Europe: aspects to compositions and performance. (Abstract to candidate's thesis, Odesa national music academy of the name A.V.Nezhdanova, Odesa).
[4] Markova, E. (2012). The problem of music culturology. Odessa: Astroprint.
[5] Stepanova, О.Yu. (2018). The pianism of London and Wien piano schools: Comparative analysis. (Dissertation, Candidate's Degree of PhD in Arts, Sumy state pedagogical university of the name A. Makarenko, Sumy).
[6] Stеpаnеnkо, М. (2012). Music-history etudes. Kyiv: GRONO.
[7] Wu, G. (2006). Chinese performance intonation in european vоcаl music ХІХ-ХХ century. (Abstract to candidate's thesis, Odesa national music academy of the name A.V. Nezhdanova, Оdеsа).
[8] Chuprina, N. (2015). Stylistics of Biedermeier in piano works of the 19th century. (Candidate's disertation, Odesa national music academy of the name A.V. Nezhdanova, Оdеsа).
[9] Shevchenko, L. (2019). Stile characters of Ukrainian piano culture in XX cetntury. Odesa: Astroprint.