Мистецтвознавчі записки
ISSN 2226-2180
Стаття Том 23, №1, 2023

Адаптація національної традиційної музики у фортепіанному мистецтві Китаю ХХ ст.

Цзюньї Лю
Отримано 19.06.2023 Доопрацьовано 09.08.2023 Прийнято 03.09.2023 Сторінки 181–186 533 Перегляди

Анотація

Метою дослідження є висвітлення адаптацій традиційної китайської музичної культури у фортепіанній музиці для виявлення її естетичного значення та особливостей у контексті розвитку фортепіанного мистецтва ХХ ст. Методологія дослідження. В ході дослідження за допомогою використання методів культурно-історичного, стильового аналізу, методів герменевтики та музикознавчого аналізу було встановлено, що до значимих факторів «китайського стилю» можна віднести постійні методи композиторської роботи, які найбільш яскраво проявляються на рівні мелодичного наповнення, ритмічної організації, гармонії, а також безпосередньо адаптації тембрів характерних народних інструментів. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше шляхи впливу національного стилю на формування фортепіанної культури розглянуто з позицій адаптацій специфічних рис у межах одної культури але при переході від національно-традиційного до авторського, композиторського простору. Висновки. Форми адаптації національної культури у фортепіанному мистецтві Китаю, представлено у таких елементах музичної мови, як  специфіки мелодії (опори на пентатоніку), збереження ритмічної та композиційної свободи відповідно до розгортання художнього образу, що закладено через програмність музичного твору, а також у адаптації тембрів аутентичних музичних інструментів через можливості фортепіано

Показати повну анотацію

Ключові слова

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Liu , J. (2023). Adaptation of national traditional music in piano art of China of the twentieth century. Notes on Art Criticism, 23(1), 181-186. https://doi.org/10.32461/2226-2180.43.2023.286858

Використані джерела

Показати всі джерела

[1] Bian, M. (1996). Formation and development of Chinese piano culture. Beijing: Hua Le. 

[2] Wang, L. (2017). Collection of works. Beijing. 

[3] Wang, Y. (2005). History of contemporary Chinese music. Beijing. 

[4] Lyan, K. (2004). National style of Chinese piano works. Education and Art, 6, 20-31.

[5] Zhao, Y. (2022). Genre specifics in Chinese piano music as a national cultural code. Art-Platforma, 5, 81-96. doi: 0.51209/platform.1.5.2022.81-96.

[6] Shi, Y. (2012). Modal color theory from "Music Theory and Culture". Chinese Musical Education, 11, 43-45.

[7] Yan, Zh. (2017). Ways of penetration of piano art into the Chinese cultural space. Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Art History, 2, 51-57. 

[8] Dai, B. (2012). The “Chinese Style” of Chinese piano music. Yellow Bell, 2, 11-25.

[9] Du, Y. (2018). The concept, composition and construction of Chinese music theory discourse system. People's Music, 4, 65-73.

[10] Ni, H. (2010). Life with black and white keys (Part 1). Piano Art, 10, 22-26.

[11] Said, E. (2016). Orientalism: Western conception of the orient. London: Penguin Books.

[12] Wang, H. (2020). Rambling on the solo piano piece “Erquan Ying Yue”