Мистецтвознавчі записки
ISSN 2226-2180
Стаття Том 22, №2, 2022

Синтез філософсько-естетичних і психологічних наративів у творчості сучасних українських композиторів

Віктор Степурко
Отримано 29.08.2021 Доопрацьовано 26.11.2021 Прийнято 16.01.2022 Сторінки 71–78 489 Переглядів

Анотація

Мета статті – визначити творчий підхід у композиторській діяльності й сприйнятті музичних образів, що криється в естетичних началах креативності особистості, залежить від особливостей її психології та пізнавальної активності, від ступеня узагальнення світоглядної та художньої інформації, від соціокультурної активності та результативності засвоєння нею попереднього цивілізаційного досвіду; дослідити нові способи синтезування інформації в музичному мистецтві у зв’язку із запровадженням у суспільстві філософії плюралізму й естетики постмодернізму; розглянути феномен впливу на свідомість композитора відеоінформаційних цифрових технологій. Методологія дослідження презентована аналізуванням механізмів творчості, зокрема системним підходом у визначенні специфіки естетико-психологічного впливу на сучасний соціум «прив’язування» звукових форм до візуального кадрування, вивченням зазначеної проблеми з різних точок зору: в аналізі внутрішніх поштовхів власного «Я» митця, вирішенні професійних завдань розвитку музичного жанру, соціальних викликах, які творча особистість усвідомлює як реальну необхідність, з огляду на перехід від слухового вербального до сприйняття музичного твору на рівні синестезійної компоненти, містичних навіювань тощо. Наукова новизна полягає в узагальненні світоглядної та художньої інформації на основі соціокультурної активності особистості з опорою на попередній досвід, використанні в музикознавчому аналізі, крім філософсько-естетичного, ще й наратологічного підходу, виявленні концептосфери творчості, її світоглядного, історичного, етнонаціонального, психологічного змісту, що зумовлено сучасними творчими технологіями. Висновки. Соціокультурне значення композиторської творчості як особливого виду діяльності, унаслідок якої виникають нові матеріальні та духовні цінності, полягає у важливості її психологічного й філософського розуміння для здійснення самореалізації, розкриття та осмислення горизонтів власного духовного життя. Катарсичні та компенсаторні процеси цього напряму творчої діяльності в загальнолюдському, історико-культурному та індивідуальному значенні сприяють формуванню нової соціально-психологічної реальності культури

Показати повну анотацію

Ключові слова

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Stepurko, V. (2022). Synthesis of philosophical-aesthetic and psychological narratives in modern Ukrainian composers’ creative work. Notes on Art Criticism, 22(2), 71-78. https://doi.org/10.32461/2226-2180.42.2022.270337

Використані джерела

Показати всі джерела

[1] Afonina, O. (2008). Rational and irrational principles in the work of modern Ukrainian composers. Culture and Modernity, 2, 149-153.

[2] Afonina, O.S. (2011). Spatio-temporal dimensions of Ukrainian culture at the end of the 20th – beginning of the 21st century. Actual Problems of the History, Theory and Practice of Artistic Culture, 26, 60-67.

[3] Wittgenstein, L. (1995). Tractatus Logico Philosophicus. Philosophical studies. Kyiv: Osnovy.

[4] Gerasimova-Persidskaya, N. (2012). Music. Time space. Kyiv: Spirit and Letter.

[5] Duvirak, D. (2000). Art of the postmodern era. Syntagmation. Collection in honor of Professor S.S. Pavlyshyn. Lviv: Spolom.

[6] Zinkevich, O. (1986). Dynamics of renewal. The Ukrainian symphony at the modern stage in the light of the dialectic of tradition and innovation. Kyiv: Musical Ukraine.

[7] Zinkevich, O., & Chekan, Yu. (2007). Musical criticism. Theory and methodology. Chernivtsi: Books – XXI.

[8] Kiyanovska, L. (2012). Musical reading of I.Franko's poetry in terms of modern aesthetics (on the example of the work of Lviv composers). In Ukraine: Cultural heritage, national consciousness, statehood: Collection of scientific papers (pp. 377-388). Lviv: Institute of Ukrainian Studies named after I. Krypyakevych of the National Academy of Sciences of Ukraine.

[9] Krymskyi, S.B. (2003). Calls to spirituality of the 21st century: from the cycle of annual memorial lectures named after A. Olenska-Petryshyn. Kyiv: KM Academy.

[10] Lychkovakh, V. (2005). The world of man in art: Worldview and anthropological foundations of the theory of aesthetic education. Chernihiv.

[11] Legenky, Yu.G. (2007). Aesthetics (experience of apophatic description). Kyiv: KNUKiM.

[12] Shulgina, V.D., & Kryvopust, B.L. (2009). Integration processes in the development of Ukrainian musical culture of the 21st century. In VII cultural reading of the memory of V. Podkopaev. "Cultural transformation of modern Ukrainian society" (p. 73-77). Kyiv: DAKKKiM.