Синтез філософсько-естетичних і психологічних наративів у творчості сучасних українських композиторів

Мета статті – визначити творчий підхід у композиторській діяльності й сприйнятті музичних образів, що криється в естетичних началах креативності особистості, залежить від особливостей її психології та пізнавальної активності, від ступеня узагальнення світоглядної та художньої інформації, від соціокультурної активності та результативності засвоєння нею попереднього цивілізаційного досвіду; дослідити нові способи синтезування інформації в музичному мистецтві у зв’язку із запровадженням у суспільстві філософії плюралізму й естетики постмодернізму; розглянути феномен впливу на свідомість композитора відеоінформаційних цифрових технологій. Методологія дослідження презентована аналізуванням механізмів творчості, зокрема системним підходом у визначенні специфіки естетико-психологічного впливу на сучасний соціум «прив’язування» звукових форм до візуального кадрування, вивченням зазначеної проблеми з різних точок зору: в аналізі внутрішніх поштовхів власного «Я» митця, вирішенні професійних завдань розвитку музичного жанру, соціальних викликах, які творча особистість усвідомлює як реальну необхідність, з огляду на перехід від слухового вербального до сприйняття музичного твору на рівні синестезійної компоненти, містичних навіювань тощо. Наукова новизна полягає в узагальненні світоглядної та художньої інформації на основі соціокультурної активності особистості з опорою на попередній досвід, використанні в музикознавчому аналізі, крім філософсько-естетичного, ще й наратологічного підходу, виявленні концептосфери творчості, її світоглядного, історичного, етнонаціонального, психологічного змісту, що зумовлено сучасними творчими технологіями. Висновки. Соціокультурне значення композиторської творчості як особливого виду діяльності, унаслідок якої виникають нові матеріальні та духовні цінності, полягає у важливості її психологічного й філософського розуміння для здійснення самореалізації, розкриття та осмислення горизонтів власного духовного життя. Катарсичні та компенсаторні процеси цього напряму творчої діяльності в загальнолюдському, історико-культурному та індивідуальному значенні сприяють формуванню нової соціально-психологічної реальності культури