Історичні етапи розвитку музичного мистецтва в контексті науково-технічного прогресу
Анотація
Метою роботи є окреслення історичних віх науково-технічного прогресу та виявлення взаємозв’язку мистецтва, техніки й технологій на різних етапах розвитку світової культури. Методологія дослідження ґрунтується на філософсько-естетичних дослідженнях з питань еволюції художньої культури та осмислення музично-комунікативного процесу, що дає змогу підбити підсумки й обґрунтувати висновки щодо окресленої проблематики. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній висвітлено історичні етапи науково-технічної революції та зображено її безпосередній вплив на розвиток музичного мистецтва від перших етапів його розвитку до сучасності. Визначено, що в кожній історичній формації трансформаційні процеси тісно пов’язані з науково-технічним прогресом, який сьогодні є головною рушійною силою музично-технічної індустрії. Висновки. Перший етап ознаменований виникненням писемності, що зруйнувало монополію невеликої кількості людей на знання. На цьому етапі виникає нотопис, за допомогою якого відбувалася трансляція інформації, пов’язаної з музикою. На другому етапі винахід друкарського станка стає засобом швидкого поширення інформації, зокрема музичної, за допомогою нотодрукування. Третій етап пов’язаний із винаходом апаратів механічного звукозапису та відтворення звуку, а також упровадженням електричного струму та приладів аналогового звукозапису. На четвертому етапі в результаті сучасних технологічних досягнень виник феномен «цифрових мистецтв», для яких характерна інтерактивність, елітарність, нова жанрова система та інноваційні засоби художньої виразності. Сучасні мистецькі технології, спираючись на новітні процесори з обробки звукового тракту, комп’ютерне програмне забезпечення та інші цифрові інновації, допомагають розширити кордони і створити нову звукову палітру в музично-концертній практиці, театральних дійствах, студійній роботі, радіомовленні, екранних мистецтвах та інших сферах культурно-мистецького життя
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Karnak, A.M. (2003). Computer arrangements and music programmes. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts.
[2] Mashchenko, I.H. (2006). A glossary of basic concepts and expressions: Television, radio, cinema, video, audio: An encyclopaedia of electronic media. Zaporizhzhia: Dyke Pole.
[3] Uzhynskyi, M.Y. (2011). Digital technologies and multimedia. Rivne: Rivne State Humnaitarian University.
[4] Uzhynskyi, M.Y., & Kapitanets, L.M. (2018). Electronic music studio as a creative workshop for instrumental musicians. In Art education and development of the creative personality: Collection of scientific papers (pp. 117-123). Institute of Art History, Folklore and Ethnology named after M.T. Rylsky; NAN Ukrainy; Uniwersytet Rzeszowski. Rivne: RDGU.
[5] Shustov, S.L. (2012). Electronic music in the system of studio genres. (Сandidate’s thesis. Odesa National Music Academy named after A.V. Nezhdanova, Odesa, Ukraine).
[6] Katz, B. (2002). Mastering audio – the art and the science. Boston: Focal Press.
[7] Lieser, W. (2009). Digital art. Berlin: HF Ullmann.