Біографія митця: від особистісно-творчого досвіду до соціокультурної пам’яті
Анотація
Мета роботи – проаналізувати специфіку презентації життєписів знакових постатей різних віків, довести, що вони, ретранслюючи особистісно-творчий досвід митця, виявляють провідні концепти соціокультурної пам'яті людства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу з використанням низки методів: аналітичного – вивчаючи джерела, дотичні до проблематики студії; історичного – відновлюючи умови існування креативної персони розмаїтих ер; герменевтичного – інтерпретуючи зміст літописів; біографічного – висвітлюючи багатогранні аспекти побутування маестро; системного – комплексно осягаючи квестію; теоретичного узагальнення – підбиваючи підсумки розвідки та ін. Наукова новизна. Вперше національна гуманітаристика представлена працею, яка обґрунтовує взаємозв’язок між буттям майстра й цивілізаційною ситуацією його доби. Висновки. Життєпис – унікальний жанр, котрий концентрує вагомий корпус антропологічної інформації, простежує співдію метра, громадськості тощо. Античні взірці фіксують прагнення здобути гармонію, поєднати духовне й матеріальне. Середньовічні – ілюструють християнські постулати, норми благочестя, істинне призначення особи. Ренесансні зразки засвідчують філантропічний злам, секуляризацію, осмислення персони мірою всіх речей. Просвітницькі біографії аргументують домінування раціоналізму, наукових принципів освоєння дійсності. Романтичні описи реалізовують ідею значущості митця, його внутрішнього єства, тотожності епохальних явищ і художніх творів. Літописи першої половини ХХ століття знаменують антропологічні трансформації, напруженість, складність, невизначеність. Постмодерні опуси нотують бажання перевідкрити «суб’єктивний світ», довести зв’язаність всього сущого, утвердити свободу від будь-яких догм. Сучасні хроніки майстрів вказують на початок нової європейської ери. Індивідуально-креативні досягнення метра, імплементовані біографією, реконструюють, транслюють соціокультурну пам'ять людства. Остання постає сукупністю знань, суспільно значущих відомостей, надбань і механізмів їх поширення, що відображають практику homo sapiens, концептуалізовану розмаїтими опусами
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Vlasova, T.I., & Kryvchyk, Gh.Gh. (2018). The reception of biographical method in historical and anthropological studies. Anthropological Dimensions of Philosophical Research, 13, 156-164.
[2] Dichek, N.P. (2016). As a method bigraphic tools policulture dialogue. ELectronic library of the NPN of Ukraine.
[3] Kosheljev, A.O. (2021). Biographical culture and shaping the image of a historical personality in American society (the early XX – the XXI centuries). (Extended abstract, Kyiv, Ukraine).
[4] Mykulanynets, L. (2021). The reflection of the epoch’s artistic image in an artist’s biography. Fine Art and Culture Studies, 1, 142-147.
[5] Mykulanynets, L. (2022). The embodiment ofpostmodernism categories in the artist’s biography. Notes on Art Criticism, 41, 91-95.
[6] Muratova, O. Biography as a form of cognizing an artist’s personality: The essence, aspects, and interpretations. Scientific Bulletin of Interbational Humanitarian University. Philology, 46, 3, 94-97.
[7] Onufrijenko, O. (2011). The artist’s science biography within the cultural and creative context.
[8] Svjashhenko, Z.V. (2022). Historical biographic studies genesis within the Antiquity and Renaissance periods.