Жанрово-стильові метаморфози циклу «Чарівний ріг хлопчика» в німецько-австрійській музично-історичній традиції XIX – початку ХХ століть
Анотація
Мета дослідження – виявлення образно-смислової специфіки циклу «Чарівний ріг хлопчика» та особливостей жанрово-стильової інтерпретації його текстів у німецько-австрійській музичній культурі ХІХ – початку ХХ століть. Методологія роботи. Істотними для цієї роботи стали такі підходи: міждисциплінарний, що дав можливість залучати концепції з інших галузей пізнання: філософії, мистецтвознавства, культурології, історії літератури, філології; історико-культурологічний і жанрово-стильовий. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як образно-смислову специфіку циклу «Чарівний ріг хлопчика», так й особливості його інтерпретації в німецько-австрійській музичній культурі ХІХ – початку ХХ століть. Висновки. «Чарівний ріг хлопчика» – видатний пам’ятник німецької пісенно-поетичної фольклорної традиції, що відобразив найбільш показові риси німецького «образу світу», національної свідомості, а також позиції гейдельберзьких романтиків щодо фольклору загалом. Автори антології нерідко трансформують тексти, змінюють композицію, використовують пізніший варіант, ігноруючи фольклорне першоджерело, доповнюючи його власною творчістю. Тексти цієї антології виявилися активно затребуваними в німецько-австрійській камерно-вокальній (Ф. Шуберт, Р. Шуман, Й. Брамс та ін.) та оперній музиці XIX століття (Р. Шуман, Е. Хумпердінк) у руслі жанрово-стильових настанов культури бідермаєра. У творчості композиторів ХХ століття (Г. Малер, А. Шенберг, А. Веберн, Р. Штраус, П. Хіндеміт та ін.) апелювання до духовно-смислової специфіки «Чарівного рогу хлопчика» засвідчує, з одного боку, причетність до витоків німецькомовного культурного ареалу, з іншого – очевидним є розширення жанрово-стильової та поетико-інтонаційної сфери інтерпретації текстів цієї антології, що виявляє їх духовно-глибинний контекст як у пізньоромантичній вокально-симфонічній традиції (Г. Малер), так і в камерних вокально-інструментальних пошуках представників нововіденської школи (А. Веберн)
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Veremeenko, T.N. (2007). Collection of German folklore "Magic horn of a boy". Modern Philology.
[2] Davydenko, H.Y., & Chayka, O.M. (2007). History of foreign literature of the XIX – early XX century. Kyiv: TsUL.
[3] Volkov, A., Boychenko, O., Zvarych, I., Ivanyuk, B., & Rykhl, P. (Eds.). (2001). Lexicon of general and comparative literary studies. Chernivtsi: Zoloti lytavry.
[4] Rudnytsky, L., & Feshovets, O. (2003). Thinkers of German romanticism. Ivano-Frankivsk: Lileya-NV.
[5] Muravskaya, O. (2014). Genre and style aspects of E. Humperdinck's opera "Hansel and Gretel" and the traditions of the German Biedermeier. Music art and Сulture, 20, 54-64.
[6] Muravska, O.V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVII– XX centuries. Odessa: Astroprint.
[7] Nalyvayko, D.S., & Shakhova, K.O. (2001). Foreign literature of the XIX century. The era of romanticism. Ternopil: Navchalʹna knyha – Bohdan.
[8] Oleynikova, Yu.V. (2010). Biedermeier and its manifestations in vocal music of the 19th-20th centuries. (Extended abstract of candidate’s thesis, Odesa State Music Academy named after A.V. Nezhdanova).
[9] Shalaginov, B.B. (2013). Classics and Romantics: Studies in the history of German literature of the XVIII–XIX centuries. Kyiv: Publishing House Kyiv-Mohyla Academy.
[10] Ketevan E. (2010). "From ballads to ballads" (from Tsumshtega to Wolf). GESJ: Musicology and Cultural Science, 1(5), 68-78.
[11] Bailey, K., & Puffett, K. (1991). The twelve note music of Anton Webern: Old forms in a new launguage. New York: Cambridge University Press.
[12] Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder. Gesammelt von A. von Arnim und C. Brentano (2011). Frankfurt. M.: Fischer Taschenbuch Verlag.
[13] Fischer, J.M. (2011). Gustav Mahler: The strange confidant. Wien: Zsolnay
[14] Haues, M. (1995). Anton Von Webern. London: Published by Phaidon Press.
[15] Mann, T. (1947). Deutschland und die Deutschen. Stockholm: Bermann-Fischer.
[16] Mitchell, D. (2005). Gustav Mahler. The wunderhorn years. London: The Boydell Press.
[17] Rieser, F. (1908). ‘Des Knaben Wunderhorn’ and its sources. A contribution to the history of the German folk song and Romanticism. Dortmund: Fr. Wilh. Ruhfus.
[18] Revers, P. (2000). Mahler songs: A musical work guide. Münhen: Beck.
[19] Schultz, H. (1999). Clemens Brentano. Stuttgart: Reclam.
[20] Stockmann, E. (1958). The boy's magic horn in the sages of his time. Berlin: Akademie-Verl.