Експлікація поняття «вербальні засоби акторської виразності» в категоріальному мистецтвознавчому дискурсі
Анотація
Мета статті – надати концептуальне осмислення та розробити авторське визначення поняття «вербальні засоби акторської виразності». Методологія дослідження. Застосовано метод елементарно-теоретичного аналізу, за допомогою якого виявлено основні закономірності та принципи функціонування чинних у науковому вимірі термінів і нового поняття «вербальні засоби акторської виразності»; метод узагальнення, який як метод наукового пізнання посприяв окресленню загальних властивостей та ознак термінотворення; системний метод, типологічний і метод функціонального аналізу, завдяки яким вербальні засоби акторської виразності розглянуто як унікальний комплекс у контексті створення образу сценічного персонажа. Наукова новизна. Експліковано поняття «вербальні засоби акторської виразності» шляхом прояснення його меж відносно таких понять, як «мовні засоби виразності» та «сценічне мовлення», які зазвичай використовують у синонімічному вербальним засобам акторської виразності значенні в процесі опису мовленнєвих особливостей персонажа; проаналізовано специфіку основних вербальних засобів акторської виразності; досліджено вплив вербальних засобів акторської виразності на реалізацію художньо-змістової функції сценічного твору. Висновки. У ході дослідження виявлено, що поняття «вербальні засоби акторської виразності» не є тотожним поняттю «сценічне мовлення», оскільки виразність сценічного мовлення забезпечується використанням вербальних і невербальних засобів виразності. Вербальна виразність як частина сценічного мовлення є однією з найважливіших якостей професійної акторської діяльності, що сприяє успішній репрезентації інтенцій персонажа та вдалому розкриттю його образу. Запропоновано акторське визначення поняття «вербальні засоби акторської виразності» як «важливі компоненти змістової цілісності системи створення образу персонажа, які характеризуються єдністю художнього змісту (фізико-акустичного, конкретно-чуттєвого плану звучання сценічного слова та стану й переживання персонажа) та які використовує актор з метою виявлення і матеріалізації художньо-естетичних цінностей сценічного твору». З’ясовано, що зазвичай функції вербальних засобів акторської виразності розглядають досить обмежено (як безпосередню передачу суті інформації, змісту та значення тексту), що пояснюється їх автоматичною екстраполяцією з теорії комунікації. Констатовано, що висока мовна компетенція авторів літературного першоджерела сценічного твору (письменників, драматургів) зумовлює активну участь вербальних засобів у процесі продукування емоційної мови персонажа, тоді як доповненням для вираження його думок і почуттів виступають невербальні засоби, що традиційно активно використовують у процесі комунікації і які зазвичай забезпечують основне сенсове навантаження. Особливість вербальних засобів акторської виразності полягає в тому, що вони здатні викликати художньо-естетичні переживання, пробуджувати творчу уяву глядача, виконуючи художньо-змістову функцію. Актор досягає емоційного впливу на глядача в контексті специфіки вербальних засобів виразності завдяки інтонації та її структурним елементам: ритмові, мелодиці, темпу, тембру, логічним і фразовим наголосам
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Bashmanovskaya, L.A. (2017). Expressiveness as a communicative and stylistic feature of the speech culture of the philologist. In Trends and prospects for the development of science and education in the context of globalization: Proceedings of the XXI international scientific and practical internet conference: Collection science wash (pp. 500-561). Pereyaslav-Khmelnytsky.
[2] Busel, W.T. (Ed.). (2005). Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language. Kyiv; Irpen: Perun.
[3] Busel, W.T. (Ed.). (2005). Express. Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language: 250000. Kyiv; Irpen: Perun.
[4] Danyliuk, I.G. (2011). Universal dictionary of the modern Ukrainian language. 100 000. Donetsk: VKF BAO.
[5] Busel, W.T. (Ed.). (2005). Intention. Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language (with additions and additions). The 5th type. Kyiv; Irpen: Perun.
[6] Kolenko, A.V. (2017). Theoretical and methodological principles of teaching the subject "stage language" in creative schools of Ukraine and the world. Young Scientist, 11(51), 339-343.
[7] Kolomiiets, I.I. (comp.). (2015). Basic linguistic and stylistic concepts and categories (dictionaryreference book of a philologist). Uman: VPC "Vizavi".
[8] Stepdaughter, V.G. (2010). Fundamentals of speech culture. Kharkiv: VN Karazin Kharkiv National University.
[9] Radenko, Y.V. (2015). Stage language. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts.
[10] Rudenko, Yu. (2016). Theoretical and methodical bases of development of expressive speech of future educators of preschool educational institutions. (Abstract of PhD, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine).
[11] Melnichuk, O.S. (Уd.). (1974). Dictionary of foreign words. Kyiv: Main edition of the Ukrainian Soviet Encyclopedia (URE).
[12] Birdwhistell, R.L. (1971). Kinesics: Inter- and Intra-channel communication research. In J. Kristeva, & J. Rey-Debove, & D. J. Umiker (eds.), Essays in semiotics (pp. 527-546). The Hague: Mouton.
[13] Humar, M., Sušec, M.B., Podbevšek, K., & Lokar, S. (2007). Theatre terminology dictionary. Ljubljana: Z Publishing House ZRC.
[14] Stanislavski, K. (2010). An actor's work on a role. London and New York: Routledge.
[15] Webster, M. (1913). Dictionary of the English language. Mariam Webster. https://www.merriamwebster.com/dictionary/verbal.