Мистецький образ українського народного костюма в жанровому портреті українських художників (російсько-українська війна 2022 р.)
Анотація
Мета дослідження – визначити причини й характер еволюції жіночого портрета в українському живописі в період військової агресії Росії проти України. Методологія. Робота базується на загальнонауковому комплексному підході, що об’єднав методи мистецтвознавчого, культурологічного та філософсько-естетичного дослідження. Використано методи образно-стилістичного, порівняльного й композиційно-художнього аналізу творів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено мистецький образ українського народного костюма як основоположного складника образу жінки-берегині в українському живописі під час війни 2022 року; засвідчено, що жіночі образи в українському народному вбранні стають провідним мотивом патріотичного живопису. Висновки. У статті проаналізовано характерні особливості застосування мистецького образу українського народного костюма в жіночому портретному живописі періоду військових дій Росії проти України 2022 року. Виявлено, що саме комплекс українського традиційного вбрання або ж його елементів у художніх творах є символом незламності української нації, її зв’язку з минулим, поваги до народної культури. У роботах наявне «дихання» реального світу з його трагічними подіями, відображено психоемоційний стан суспільства через жіночі образи, поєднано прадавній та сучасний фольклор, акцентовано на національній ідентичності. Сучасна українка залежно від емоційного спрямування роботи й застосування того чи іншого елемента вбрання постає як Юна дівчина, Берегиня, Мадонна, Воїн. Отже, можна стверджувати, що мистецький образ українського народного костюма в жанровому жіночому портретному живописі посідає особливе місце в період складних психологічних катаклізмів у суспільстві 2022 року, є ефективним інструментом згуртування української нації, спонукає до збереження територіальної, духовної, історико-культурної цілісності України
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Kovalova, M.M. (2010). Portrait painting of Central and Eastern Ukraine at the end of the 17th–18th centuries (tradition and new trends). (Autoref. thesis, candidate of art history. Kharkiv).
[2] Kupchynska, L.O. (2003). The work of Theophilus Kopystynskyi in the context of the development of the fine arts of Galicia in the second half of the 19th – early 20th centuries. (Unpublished. autoref. thesis PhD art studies, Lviv).
[3] Essays on the history of fine art of Ukraine of the 20th century. (2006). In 2 books. Kyiv: Intertekhnologiya.
[4] Pobozhiy, S. (1998). Olena Nikolska. A portrait against the background of the totalitarian era. Sights of Ukraine, 1(118), 116-123.
[5] Ponomarenko, M. (2015). Artistic and stylistic features of the easel portrait in Kharkiv painting of the 20th–21st centuries. (Autoref. thesis, candidate of art studies, Kharkiv).
[6] Pohodiachcha, O. (2008). Ukrainian portrait painting of the XVII-XVIII centuries: Historical and iconographic research. (PhD dissertation, Kyiv).
[7] Problems of Ukrainian terminological vocabulary in art history and ethnology. (2002). Kyiv: "Ant" Herald, 1.
[8] Simferovska, A.O. (2018). Lviv portrait of the first half of the 20th century: Artistic representation of personality. (Autoref. thesis, candidate bridge, Lviv).
[9] Suhovarova-Zhornova, O. (2007). Female portraits of Left Bank Ukraine in the collection of the National Museum of the History of Ukraine. The end of the 18th - the beginning of the 19th century. Special Historical Disciplines: Issues of Theory and Methodology, 15, 206-220.
[10] Shubravskyi, V.E. (Notes. 01.25.1843). To H.S. Tarnovsky. Letters of Taras Shevchenko 1839-1843. Lysty Tarasa Shevchenka 1839-1843s. Taras Shevchenko. Encyclopaedia of Life and Work.