Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація «Паломництво в Дуньхуан» – з нагоди 30-річчя Академії живопису Ганьсу
Анотація
Мета роботи – охарактеризувати «Паломництво в Дуньхуан» як мистецький проєкт, організований з нагоди 30-річчя Академії живопису Ганьсу. Методологія дослідження передбачала використання загальнонаукових принципів описовості, системності та об’єктивності. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, індукція та дедукція. Вагомими для дослідження стали хронологічний і ретроспективний методи. За допомогою генетичного методу вдалося простежити розвиток окремих шкіл та митців і стан сучасного китайського образотворчого мистецтва. Важливим став і метод абстракції, що передбачає перехід від загальних тверджень до конкретних висновків. Наукова новизна. У статті висвітлено головні досягнення та результати проєкту «Паломництво в Дуньхуан», що дало змогу по-новому осмислити спадщину сучасного китайського мистецтва. Висновки. Академія мистецтва Ганьсу, створена на початку 1990-х років, стала одним з найважливіших осередків мистецької культури регіону. Цей інститут сприяє популяризації китайських культурних здобутків, їхніх досліджень у різних напрямах. Зокрема, Академія організовує різноманітні наукові лекції, семінари, мистецькі виставки, творчі бесіди й інші навчально-просвітницькі заходи. Одним з таких став проєкт «Паломництво в Дуньхуан». У загальнокитайському масштабі він дав змогу реалізувати декілька важливих завдань. Зокрема, під час першого періоду реалізації проєкту організували спеціальні художні виставки, провели лекції та наукові семінари, які сприяли популяризації китайських культурних здобутків і на яких було наголошено на необхідності досліджувати та зберігати традиційну культуру Китаю. Також приділено увагу висвітленню мистецьких зв’язків між китайською та іноземними культурами. Другий етап передбачав упровадження конкретних механізмів управління різними мистецькими заходами: митці отримали змогу реалізувати власні задуми, вільно працювати над різними проєктами. Отже, цей захід засвідчив, що важливо ознайомлювати суспільство з культурною спадщиною Китаю
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Ке, С. (2018). Unique stylistic features of Chinese oil painting: European influence. Artistic Culture. Topical Issues, 14, 135-141. doi: 10.31500/1992-5514.14.2018.151158.
[2] Ionova, O.M., & Pei, Z. (2019). Establishment of China higher art education in ХХth century. Pedagogy and Psychology, 62, 79-86.
[3] Clunas, C. (2017). Chinese painting and its audiences. Princeton: University Press.
[4] Li, Z.X., & Huan, C.Y. (2019). Chinese and North American culture: A new perspective in linguistics studies. Linguistics and Culture Review, 3(1), 14-31. doi: 10.37028/lingcure.v3n1.13.
[5] Pilgrimage: Exploring the Mogao grottoes of Dunhuang. (2022). Retrieved from https://www.buddhistdoor.net/features/pilgrimage-exploringthe-mogao-grottoes-of-dunhuang/.
[6] Lu, T.L. (2013). Museums in China: Power, politics and identities. London: Routledge.
[7] Mishra, R.K. (2020). The Silk Road: Historical perspectives and modern constructions. Indian Historical Review, 47(1), 21-39. doi: 10.1177/0376983620922431.
[8] Winter, T. (2016). One belt, one road, one heritage: Cultural diplomacy and the Silk Road. The Diplomat, 4, 20-24.
[9] Xiaoping, Z. (2020). On the origin and presentation of images of traveling Buddhist monks on pilgrimage for sutras with tame tigers in the Dunhuang Mogao grottoes. Chinese Studies in History, 53(3), 261-280. doi: 10.1080/00094633.2020.1783960.